Володимир Караваєв – один з найбільш визначних медиків XIX століття. Він був засновником та першим деканом медичного факультету Київського університету, створив хірургічну на очну клініки, виконав більше 16 000 операцій, ставив на ноги безнадійно хворих.
А народився Володимир Опанасович в 1811 році у місті В`ятка, в родині заможного купця. Після школи став слухачем Казанського університету. А коли закінчив навчання, працював у лікарні для бідних в Санкт-Петербурзі. Саме там він мав змогу спостерігати за робоою професорів Соломона та Буяльського. В липні 1834 року молодий медик познайомився з хірургом Миколою Пироговим. Ця дружба тривала довгі роки. І саме завдяки пораді друга Караваєв визначився зі справою свого життя.
Юнаку вдалось отримати роботу в Кронштадському госпіталі. Природний талант, наполегливість, цілеспрямованість дали свої результати. За рік він виконав 113 операцій, розробив експериментальну методику пунціїї перикарда, лікував цинготний перикардит. Він стає відомим.
І у віці 29 років лікаря призначили професором університету св. Володимира. У 1841 році до медичного універсистету вступив 21 студент. За два роки успішної роботи в Університеті Володимиру присвоїли звання ординарного професора. Він поїхав за кордон, щоб познайомитись з досвідом роботи в прогресивних клініках.
Після повернення з подорожі, кар`єра Караваєва вийшла на новий рівень. Його призначили деканом медичного факультету, почали відкриватись клініки. Причому, він приймав участь у всіх організаційних питаннях.
В усіх клініках, крім палат для хворих і санітарних блоків, були влаштовані навчальні кімнати, кабінети для професорів та ординаторів, а в хірургічній та акушерській клініках — добре обладнані операційні.
Слава хірурга росла. Вже в 1848 році на медичний факультет вступили 299 студентів, відкривались нові клініки.
18 лютого 1847 року у клініці Київського університету була проведена друга в Росії операція з використанням ефірного наркозу (першу в Петербурзі виконав М.І. Пирогов лише на 4 дні раніше).
Володимира Опанасович Караваєва по праву вважають засновником цілого ряду галузей медицини, зокрема вітчизняної офтальмології, отоларингології, ортопедії та травматології, проктології й нейрохірургії. У кожну галузь він зробив суттєвий внесок, розширив можливості лікування різних хвороб.
У 1844 р. Караваєва як одного з кращих очних хірургів Росії направили у Крим для виконання операції з приводу катаракти колишньому міністру царського уряду князю Голіцину; складна операція пройшла успішно. У 1950-х роках з цією ж метою його запрошували в Санкт-Петербург до самої імператриці.
Свого часу міська дума цілком заслужено надала Володимиру Караваєву звання почесного громадянина Києва. Популярність видатного лікаря відбилася й у тому, що його ім’я збереглося в назвах київських місцин, де колись відпочивав професор. Його стара дача на південній околиці міста довго називалася «Караваєвкою», аж доки її не поглинула територія ботанічного саду Академії наук. А маєток професора біля Шулявки після його смерті був розпланований під робітниче селище, і ця територія досі відома як Караваєві дачі.
Помер видатний медик 3 березня 1892 року, похований на Байковому цвинтарі.
