Венеція, 1910 рік. Чарівна жінка під чорною вуаллю спокійно йде в супроводі карабінерів до зали суда. Навколо багато людей. Одні кидають до її ніг квіти, інші – кричать прокльони. А жінка незворушна. Вона заходить до суду і сідає на місце підсудної. Це Марія Тарновська, “чорний ангел” з Києва, з вини якої загинуло багато чоловіків.
Почалось все у 1877 році в Києві. На вулиці Лютеранській, 33 жила родина. Чоловік граф Микола О`Рурк знаходився у родинних стосунках з ірландською королівською родиною Стюартів. Жінка Катерина була дочкою місцевого віце-губернатора, дворянського ватажка Київської губернії та композитора-аматора Петра Селецького. У такій родивитій родині з`явилась на світ дівчинка Марія. Вдома її звали “Манюня” і під цим ім`ям вона стала відома в Києві.
Дівчинка росла непокірною красунею, бунтаркою з ангельською зовнішністю. В 18 років вона закінчила полтавський інститут благородних дівиць, і тоді ж зустріла Василя Тарновського.
Юнак походив із заможної родини. Його батько Василь Васильович Тарновський був відомим меценатом та колекціонером. Проте до виховання сина він був байдужим. Хлопець виріс типовим представником “золотої молоді”. Витрачав батькові гроші не рахуючи, заводив багаточисленні романи. Але зустрівшись з Манюнею, вирішив одружитись.
Обидві родини були проти цього союзу. О`Рурки вважали, що хлопець не рівня їх дочці, а Тарновські не хотіли бачити поряд із сином дівчину не із заможної родини. Тоді закохані обвінчались таємно в сільській церкві під Києвом, і поставили своїх батьків перед фактом.
Подружнє життя було веселим. Тарновські влаштовували гучні вечірки, розважались, витрачали гроші, ні в чому собі не відмовляючи. Вони були зірками серед київської молоді. Але кохання не витримало випробування фінансовими труднощами. Через негаразди в справах тестя, родині потрібно було жити дещо скромніше. Почались скандали.
Марія знайшла вихід. Вона закохала в себе брата чоловіка Петра Тарновського. А потім розбила йому сердце та підштовхнула до самогубства. Василь отримав гроші брата. Веселе життя продовжувалось.
Проте одного разу, під час закордонної подорожі, Марія тяжко захворіла. Поки вона знесилена лежала в готельному номері, чоловік розважався на вечірках. Це знищило всі залишки колишнього кохання.
Повернувшись до Києва, жінка почала заводити коханців один за одним. Чоловік вів такий самий спосіб життя. В їх будинку влаштовувались настільки непристойні вечірки, що Марію перестали приймати в суспільстві.
Сімейне життя закінчилось в 1905 році. Тоді Марія на очах у Василя розважалась з коханцем. Ображений чоловік поранив шанувальника дружини. Вона думала, що нарешті стане вільною, проте Василя виправдали. А коханець через декілька тижнів помер.
Манюня все ж твердо вирішила розлучитись з чоловіком, для цього найняла адвоката Доната Прилукова.
Адвокат мав родину, трьох дітей, положення в суспільстві. Проте він все це проміняв на прихильність Марії. Прихопивши всі кошти клієнтів, адвокат та його підзахисна поїхали закордон, де розкошували. Проте гроші скоро закінчились. І вони придумали простий, але дієвий план, як вирішити свої фінансові проблеми.
На одному модному курорті Марія Тарновська познайомилась з багатим вдівцем, графом Комаровським. Вона швидко завоювала його кохання. В знак вічних почуттів він навіть застрахував своє життя на її користь. Втративши голову, чоловік поїхав до Венеції, щоб побудувати будинок, де вони з Марією мали б провести багато щасливих років.
Марія в той же час познайомилась з другом Комаровського, Миколою Наумовим. Хлопець швидко став іграшкою в руках жінки. Вона переконала коханця, що граф її ображає, принижує, силою змушує одружитись. Засліплений коханням та ревнощами Микола поїхав до Венеції. Він пішов до колишнього друга і зі словами “Ви не повинні одружуватися на графині” спустив курок. Пролунав вистріл. Проте старий помер не образу, а Наумову не вдалось втікти.
Коли Микола дізнався, що він був лише пішкою в грі Марії та Прилукова, то розповів всю правду.
Таким чином, в 1910 році на лавці підсудних опинились Марія Тарновська, Микола Наумов та Донат Прилуков. В залі був аншлаг. Карабінерів, що охороняли жінку змінювали щодень.
Жінка отримала 8 років, її спільники менші сроки. Проте в 1915 році Марія вийшла на волю, закрутила роман з американським мілліонером та поїхала до США. Про її подальшу долю нічого не відомо.
Автор: Марина Пєтушкова
для Київ Інформ
