Будівництво №1: надсекретне «Сталінське метро» в Києві

Київ зберігає багато таємниць. Однією з них є «Сталінське метро». Його закинуті недобудовані фрагменти і досі викликають багато запитань.
Нещодавно в мережі з’явились унікальні фото будівництва цих підземних об’єктів.

Навіщо потрібне було «Сталінське метро»?

Ідея побудувати підземні тунелі під Дніпром була продиктована військовою необхідністю. На той час береги Дніпра поєднували два залізничних мости. Це було вразливе місце в системі оборони міста. Оскільки, якщо внаслідок авіаційного удару мости зруйнуються, то неможливо буде організувати рух військ та підвіз боєприпасів. Тому у 1938 році почалось будівництво тунелів. Вони повинні були стати основою для комплексу підземних залізничних переходів під Дніпром. Ініціатором проекту був Сталін, тому й назвали об’єкт «Сталінським метро».

Як відбувалось будівництво?

Будівництво мало назву №1 НКПС. Для нього була створена окрема інфраструктура: бетонні заводи, додаткові дороги, електростанції, бараки для будівельників, їдальні, адміністративні споруди.
Загальна кількість залучених працівників складала від 5 до 10 тисяч. Прохідниками під Дніпром південніше Києва в районі Жукова острова було пройдено більш ніж 240 метрів Південного тунелю діаметром 6 метрів. Північний тунель почали будувати пізніше.
Будівництво проходило в умовах секретності. Для того, щоб робітника прийняли на роботу, за нього повинні були поручитись мінімум 2 людини з партії. Наймали, в основному, військових.

Яка технологія використовувалась?

Першим етапом будівництва було спорудження велетенських кесонів, один з них зберігся в парку «Наталка». Технологія була такою. Спершу кесон повністю будували на поверхні землі, технологічні отвори закривались цегляними перегородками. Потім вода, що подавалась від високим тиском, вимивала з-під конструкції землю. Кесон опускався під дією власної ваги. А суміш води з землею по трубах підіймалась на поверхню.
Кесон опускався на глибину 32 метри, по мірі опускання труба зверху добудовувалась бетонними кільцями. Після занурення на поверхні залишався технологічний отвір діаметром 5 метрів. У вже підземному кесоні розбирали цегляні стіни і починали будувати тунель. Через кожні 70 см бетонним кільцем укріплювались його стінки.
На Осокорках встигли прокласти тунель довжиною 154 метри та встановити 220 кілець.
Будівельно-монтажні роботи тривали з 1938 року до вересня 1941. Вони зупинились коли виникла загроза окупації Києва німцями. Всю техніку і обладнання потопили у Дніпрі.

А що потім?

Після закінчення Другої світової війни продовження будівництва було визнане нерентабельним, і будівництво закрили в 1949 році. Обладнання та матеріали були використанні при спорудженні метро в Києві. А всі інші об’єкти затопили.
Південна труба на Жуковому острові доступна для відвідувань і сьогодні. Вона представляє собою тунель, який поступово спускається в сторону Дніпра. Західний кінець майже повністю знаходиться над землею, а східний виходить під воду, над землею виступає всього на десять сантиметрів. Тунель затоплений. А на Оболоні в парку «Наталка» зберігся кесон Північного тунелю. Його висота скаладає 17 метрів, довжина – 52 метри.
У 90-х роках команда аквалангістів спробувала проплисти через затоплений тунель на Жуковому острові, проте виявилось, що він надійно перекритий арматурою.
Ходять чутки про затоплений бронепотяг, та секретну хімічну зброю німців, що захована там. Проте точно дізнатись про те, що знаходиться всередині тунелів, поки що неможливо.

 

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

ФОТО: https://reibert.info/

Next Post

В Киеве из пожара в многоэтажке спасли шестерых детей

Вт Дек 4 , 2018
В столице вчера днем произошел пожар в жилом доме по ул. Харченко, 47 в Дарницком районе города. Спасателей на место происшествия вызвали 3 декабря в 14:25, сообщает ГСЧС Киева. Как оказалось, пожар возник в одной из комнат трехкомнатной квартиры на третьем этаже пятиэтажного жилого дома. Не теряя времени, спасатели сразу […]
Пожежа-Київ