Народні депутати України з’ясовували обставини та причини знищення історичних будівель у столиці
Київ, схоже, пробив дно щодо поводження з пам’ятками історії: нахабне знесення забудовником 19 липня Садиби Зеленських довело відому тезу, що безкарність породжує вседозволеність. Саме про цей акт вандалізму точилася палка дискусія в середу, 24 липня, на засіданні Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу та оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади в місті Києві – столиці України під час воєнного стану.
Попередження було проігноровано
Ми не маємо жодних намірів привласнювати лаври міфологічної Кассандри, але «Каштан NEWS» ще кілька місяців тому почав бити в дзвони з приводу того, що навколо Садиби Зеленських збираються серйозні хмари. На жаль, наші проблемні публікації на цю тему київські можновладці не помітили або проігнорували. Допоки не вдарив грім, а точніше — на дах багатостраждального будинку не опустився ківш екскаватора, що вщент зруйнував пам’ятку архітектури, яку так і не визнали офіційно ті чиновники, які за своїми службовими обов’язками мали це зробити.
Честь мундира
Натомість присутні на засіданні ТСК могли спостерігати, як керівниця Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова намагалася захистити честь власного мундира за принципом «я не я, і хата не моя». Адже чого варта заява пані Соловйової про те, що вона лише на засіданні ТСК із подивом дізналася, що член Консультативної ради Департаменту Микола Віхарев має конфлікт інтересів, оскільки є одним із проєктантів ЖК «Тургнєнєв», будівлю якого планують звести на місці вже зруйнованого історичного будинку.
До речі, Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини, що працює при профільному Департаменті КМДА, протягом 2,5 років під різними приводами так і не спромоглася надати охоронний статус Садибі Зеленських.
Заяву — на стіл
Звичайно, на таку поведінку Марини Соловйової відреагували члени ТСК. Зокрема, не стримав емоцій голова комісії, народний депутат України Віталій Безгін, який запропонував директорці Департаменту, аби вона написала заяву на звільнення з посади.
«Мені здається, на ключових посадах в КМДА і профільних департаментів панує тотальна безвідповідальність і тотальна бездіяльність. І до вирішення цього треба системно підходити і думати, що робити… Якщо в місті безлад, руїна, то люди, які за нього відповідають, мають нести як мінімум політичну відповідальність: від голови КМДА до керівників департаментів», — сказав Віталій Безгін.
На його переконання, через непрофесійність необхідно розпустити нинішній склад Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини КМДА, а також звільнити й керівництво Департаменту.
«Петицію (щодо звільнення керівництва Департаменту, — ред.) ми точно будемо підтримувати… Я точно думаю, що має бути рішення про зміну керівництва Департаменту», — зазначив Віталій Безгін.
КМДА грала в мовчанку
Відверте обурення з приводу дій, а точніше — бездіяльності відповідальних осіб, висловив і в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Як зазначив очільник відомства, посадовці Київської міської державної адміністрації не вжили достатніх заходів для збереження незаконно знесеної 19 липня забудовником старовинної Садиби Зеленських та проігнорували належну комунікацію з Міністерством культури та інформаційної політики.
«Ми не знайшли, на жаль, реакції наших колег у місті. На нашу адресу надійшло останнім часом 12 звернень від представників громадськості щодо цього будинку. Ці звернення були передані у місто нашим колегам. На жаль, на жодне з них ми не отримали відповіді», — сказав Ростислав Карандєєв.
Він зазначив, що міністерству, зокрема, хотілося б почути від своїх столичних колег, як відбувається розгляд цих звернень, а також ухвалюються (ухвалювалися) рішення щодо Садиби Зеленських.
Також міністр звернув увагу на той факт, що проєкту реконструкції історичної будівлі ніхто в міністерстві не бачив, ніхто не знає, де він, а отже виникає цілком слушне запитання — на основі чого забудовник вчинив дії щодо демонтажу цієї будівлі.
«Ми не знаємо, що робило місто, щоб зберегти цю будівлю, — обурено говорив Карандєєв, — цей об’єкт мав бути захищений згідно з чинним законодавством, хоча і не був включений до переліку об’єктів історичної спадщини. Він не мав бути знищеним, а — лише реконструйованим».
Арешт не знімали
В унісон міністерству висловили свою позицію й правоохоронці. Перша заступниця керівника Київської міської прокуратури Марія Вдовиченко нагадала, що злочин 19 липня скоєно, незважаючи на арешт, який було накладено ще в січні цього року на будівлю, що на вулиці Кониського, 22. Це відбулося в межах кримінального провадження, розпочатого столичними правоохоронцями за фактом умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини (ч.2 ст. 298 КК України). Зазначені процесуальні дії забороняли користування, розпорядження майном, що потрапило під санкцію, та його відчуження.
«Наявний приклад (знищення Садиби Зеленських, — ред.) говорить про те, що таких прикладів в Києві дуже багато і час просити законодавців внести зміни до Закону «Про охорону культурної спадщини», — зазначила Марія Вдовиченко та додала, що це позитивно вплине на збереження історичних пам’яток не лише в Києві, а й в Україні загалом.
Внутрішній ворог гірше зовнішнього
За даними активістів, які чинять спротив нахабному знищенню пам’яток історії, від початку повномасштабної війни в Києві було зруйновано 23 історичні будівлі. Водночас лише дві з них стали ціллю російських ракетних атак, а решту знищили вандали-забудовники.
«На сьогоднішній день ніхто до відповідальності не притягнутий. Це свідчить про системну проблему в Києві щодо збереження пам’яток історії», — констатували активісти.
Меморандум, як дишло
Іншою проблемою, на яку вказали захисники столичної архітектури, є невиконання так званих меморандумів на відновлення знищених або пошкоджених в місті забудовниками історичних об’єктів. У цьому контексті варто нагадати, що днями КМДА хизувалася перед громадськістю черговим таким меморандумом, який уклала з вандалом-забудовником. Мовляв, заспокойтеся, кияни, він зобов’язався відбудувати знищену будівлю.
«Знесення будівлі і її відновлення — це самообман, це — фікція. На мою суб’єктивну думку, якщо історична будівля зруйнована, то ми її відновленням намагаємося наздогнати потяг», — прокоментував ситуацію голова ТСК Віталій Безгін, зазначивши, що необхідно, аби Департамент охорони культурної спадщини КМДА надав документи про стан виконання кожного такого меморандуму.
Крім того, члени ТСК зазначили, що Київ має оновити містобудівну документацію, а до цього потрібно визначити тимчасовий порядок дій, а також переглянути оренду площ в історичних будівлях, розпустити та сформувати нову Консультативну раду при Департаменті охорони культурної спадщини. У свою чергу, народні депутати України пообіцяли в стислі терміни внести зміни до законодавства про охорону культурної спадщини та історичних будівель.
Євген ДЕМ’ЯНОВ для Каштан.news
