Містобудування – це визначний елемент, який формує вектор розвитку міста. Виважена містобудівна стратегія може слугувати підґрунтям для розбудови комфортного міста, створення інвестиційної привабливості, розвитку туристичної галузі тощо.
Міська влада, базуючись на фактичних обставинах (історичний ареал, політико-адміністративне значення, зелені зони), повинна формувати містобудівну стратегію розвитку Столиці.
Фактично Київ – це місто з історією у 1,5 тисячі років, місто про яке у свій час Шарль Де Голль казав: “Я бачив багато парків у містах, але я ніколи не бачив місто у парку”. Більше того столиця України – це один з найбільших християнських центрів у світі.
 |
| Фото Києва 60-х років XX століття. Фото politeka.net |
Однак, на сьогодні столиця України фактично позбавлена розуміння куди вона рухається: будують хаотично, усе та усюди, нехтуючи при цьому буферними зонами, історичними пам’ятками, парками та скверами. Складається таке враження, що Київ рухається у прірву, в хаос, в нікуди.
Наслідком цього стала слабка соціальна інфраструктура або її фактична відсутність, жахлива транспортна модель міста, зменшення зелених зон та руйнація історичного ареалу.
Трохи цифр на підтвердження цього:
– За 2013-2015 роки в Києві ввели в експлуатацію близько 4 мільйонів 300 тисяч метрів квадратних житла. При цьому збудували всього 4 школи. Це просто ганебна статистика.
– У структурі земельного фонду Києва частка територій транспортного призначення не перевищує 9%, а це катастрофічно мало. Для прикладу, У Лондоні і Парижі цей показник становить 20-25%.
Окрема хочеться зупинитися на комфорті і якості нового будівництва.
Сьогодні тренд – будувати монстрів на 2000-3000 квартир, площа яких 20-30 метрів квадратних, на пустирі без належного транспортного забезпечення та соціальної інфраструктури, без передбачених паркомісць.
Ось ознайомтесь, один з них, якого кияни вже жартома прозвали “Мордор”.
 |
| Столичні Позняки. Фото forum.0day.kiev.ua |
Цей красень збудований на Позняках компанією ПАТ “ХК “Київміськбуд”. Увага абсурд: 80% акцій цього холдингу належить киянам в особі Київради.
Для того, щоб зрозуміти, що є містобудівною стратегією міста нам необхідно розібратися, які містобудівні документи існують згідно з чинним законодавством.
Нині маємо:
Генеральний план міста (Генплан) – це основний (стратегічний) документ, який визначає вектор розвитку міста. Він передбачає, де можливе промислове будівництво, громадське, житлове, а де воно взагалі заборонене.
Варто зауважити, що на сьогодні є чинним Генплан 2020, але очевидний той факт, що цей документ є застарілим і не відповідає потребам сьогодення, а проект нового Генплану 2025, як стверджує абсолютна більшість експертів та представників громадськості, розроблений не в інтересах киян, а в інтересах вузького кола бізнесменів.
З цього можна зробити очевидний висновок, що столиця позбавлена актуального стратегічного містобудівного документу.
Наступним, більш детальним містобудівним документом є зонінг. Він визначає умови та обмеження забудови (щільність забудови, поверховість) у межах зон визначених генпланом. На сьогоднішній день Київ позбавлений і такого містобудівного документа.
І останнім містобудівним документом є Детальний план територій (ДПТ). Це точковий документ, що визначає планувальну організацію і розвиток обмеженої частини території.
Варто зазначити, що відповідно до законодавства без зонінгу або ДПТ виділення земельних ділянок для забудови заборонено.
Таким чином, складається враження, що міська влада в симбіозній змові з будівельним лобі вирішила не затверджувати стратегічні містобудівні документи, такі як генплан чи зонінг, які б змогли визначити чітку стратегію розвитку міста. Натомість приймає лише точкові документи (ДПТ), що призводить до хаотичної та недалекоглядної забудови столиці.
Лише за липень місяць на затвердження Київради було винесено 9 ДПТ, 6 з яких прийняли. Крім того, за наявною інформацією, в розробці перебуває ще 58 ДПТ.
Отже, стає очевидним той факт, що будівельне лобі шаленими темпами перетворює Київ на непридатне до комфортного життя місто, місто в якому нема місця пам’яткам історії, паркам, цивілізованій та виваженій архітектурі, “Місто-Мордор”.
 |
| Колаж автора |
Що необхідно робити, щоб врятувати столицю?
По-перше, необхідно затвердити актуальну містобудівну стратегію столиці (генплан та зонінг), яка буде направлена на органічний розвиток міста і буде відповідати інтересам киян, а не примхам вузького кола бізнесменів.
По-друге, до затвердження актуального генплану не можна затверджувати ДПТ. Досить шматувати місто, необхідна цілісна стратегія розвитку столиці.
По-третє, до прийняття містобудівної стратегії у вигляді актуального генплану необхідно запровадити мораторій на будівництво в історичному ареалі Києва. Це звісно жорсткий політико-правовий метод, але тільки таким чином ми зможемо врятувати нашу історико-культурну спадщину.
