Звернення англійською, німецькою, арабською, французькою, російською та іспанською мовами було адресовано голові Спілки письменників Туреччини Муса Кязиму Ариджану, голові Спілки письменників України Михайлу Сидоржевському, голові Спілки письменників Білорусі Миколі Чергінцю, голові Спілки письменників Грузії Маквалі Гонашвілі, голові Спілки письменників Болгарії Бояну Ангелову, голові Спілки письменників Естонії Тійту Алексєєву, голові Спілки письменників Латвії Арно Юндзе, голові Спілки письменників Литви Біруте Йонушкайте-Аугустінене, голові правління Спілки письменників Росії Миколі Іванову, голові Спілки письменників Сербії Радомиру Андричу, голові Спілки письменників Словаччини Мирославу Бєлику, голові Спілки письменників Іспанії Мануелю Ріко, голові Спілки письменників Австрії Меріенн Грубер, голові Спілки письменників Німеччини Лєні Фалкенхаген, голові Спілки письменників Швейцарії Ніколасу Коушепіну, голові Спілки письменників Мексики Еухеніо Аггірею, голові Спілки письменників Аргентини Алехандро Ваккарою, голові Спілки письменників Куби Мігелю Барнету, голові Асоціації франкомовних письменників Жаку Шеврьє, голові Спілки письменників Сирії Маліку Сакуру, голові Спілки письменників Йорданії Альяну Еладву, голові Спілки письменників Єгипту Ала Абдулу Хаді, голові Спілки письменників ОАЕ Алханофу Мухаммеду, голові Спілки письменників Палестини Мураду Алсуданійа, президенту Асоціації письменників Об’єднаного Королівства Санді Токсвіку Обейу і голові Спілки письменників Угорщини Сентмартоні Яношу.
Дорогі колеги!
Закликаю Вас і всю літературну громадськість в ім’я того самого «головного предмета» художньої літератури – Людини, висловити протест вірменському фашизму і терору, що триває протягом багатьох років на азербайджанських землях та спрямований на етнічну чистку і знищення загальнолюдських цінностей!
Витоки підступної політики вірмен, що триває довгі роки і полягає у винищуванні мирного населення Азербайджану, ні в чому не винних людей, беруть початок з 1905-1906 років. Вірмени, переселені на початку XIX століття згідно Кюрекчайского договору від 14 травня 1805 року на споконвічно азербайджанські землі, що належали Іреванскому ханству (нині іменованому вірменами Єреваном), в наступні роки не залишали спроб зміцнитися на цих територіях і розширити масштаби експансії, наслідком чого стало створення на споконвічно азербайджанських землях радянської Вірменії. У низці кривавих злочинів вірмен, актів геноциду, в яких були по-звірячому вбиті десятки тисяч мирних азербайджанців в 1918-1920, 1948-1953, 1988-1994 роках, особливе місце по своїй жахливості займає Ходжалинський геноцид, здійснений в 1992 році. Вірменські вандали стерли з лиця землі ціле місто, з особливою жорстокістю убили ні в чому не винних людей, жінок і дітей, піддавши їх невимовним тортурам. Ця політика і понині триває на очах у всієї світової спільноти. Збройними силами Вірменії у відповідь на дії армії Азербайджану, що веде на своїй землі бої проти вірменських окупантів, наносяться ракетні та артилерійські удари по населених пунктах – великих містах і селах Азербайджану, що розташовані за сотні кілометрів далеко від зони бойових дій. Гинуть мирні люди, жінки і діти. Звертаюся до Вас із закликом підняти свій голос проти цієї кричущої історичної несправедливості, дати правову та об’єктивну оцінку цій нелюдській, підлій вірменській політиці, що відверто ігнорує чотири резолюції Ради Безпеки ООН, вірменському терору, що здійснюється донині, перед лицем всього людства!
Афаг Масуд
Народна письменниця Азербайджану
