Пам`ятник княгині Ользі, першій і єдиній правительці української держави

Українки особливі. Красиві, працьовиті, і, ніде правди діти, дуже горді. Одна легендарна українка княгиня Ольга навіть спалила місто древлян Іскоростень за те, що ті вбили її чоловіка.

Легенда говорить, що вона знищила дві делегації древлянських сватів, а потім рушила зі своїм військом на місто. Рік тривала облога. Мешканці Іскоростеня, розуміючи, що розлючена жінка їх не пощадить, стійко оборонялись.

Тоді княгиня Ольга сказала їм, що не буде вбивати, лише вимагала данину, по три голуби і горобця з кожного двору. Її вимога була задоволена. Вночі до лапки кожного птаха Ольга наказала прив`язати по гілочці, та підпалити деревину. Птахів відпустили, і вони полетіли до своїх домівок в місті, розносячи вогонь. Місто згоріло.

В різні часи за різної влади змінювалось ставлення до помсти княгині Ольги. В одні часи її називали мудрою, в інші пояснювали цей вчинок як покарання за ослух верховній владі.

Як би там не було, а княгиня Ольга досить яскравий персонаж історії України. І в центрі Києва, на Михайлівській площі нині стоїть їй пам`ятник.

Та це не перший монумент, присвяченій єдиній, прийнамні поки що,жінці — керівниці української держави.

На початку 20 століття Київський відділ Російського військово-історичного товариства запропонував створити з Києві художній комплекс під назвою «Історичний шлях». Це мала б бути алея, від Михайлівського Золотоверхого до Софійського собору, по боках якої стояли б скульптури київських князів.

Відкриття пам`ятника

Пропозиція була прийнята. І у 1910 році особисто імператор Микола II дав 10 тисяч рублів на створення першої скульптурної композиції саме з княгинею Ольгою.

Проект консультували історики Володимир Завитневич, Митрофан Довнар-Запольський та Григорій Павлуцький. В центрі композиції повинна була стояти княгиня, а вздовж неї фігури Кирила та Мефодія і Андрія Первозванного.  Всі скульптури поєднувались низьким бар’єром, виконаним у формі лавки.

Роботами зі створення монументу керував скульптор Балевенський, а головним архітектором назначили Валеріана Рикова. Фігури створив скульптор Кавалерідзе. Всі вони були, до речі, зроблені з бетону.

4 вересня 1911 року відбулось урочисте відкриття монументу. На святі був присутній особисто імператор Микола ІІ. Ну, хіба дарма гроші давав.

Киянам подобався цей пам`ятник, він став одним із символів міста.  Але дореволюційного. Тому що, у 1919 році більшовики його знесли, а бокові фігури закрили дошками. Замість княгині був встановлений бюст Тараса Шевченка, але теж ненадовго. Вже в 1920 прибрали і Кобзаря. Вже 1926 року колись красивий монумент зник повністю, на його місці була розбита клумба. До речі, під нею і закопали залишки скульптури княгині Ольги.

Пройшло майже 70 років. Більшовики, на щастя, більше не панували в Україні. У травні 1994 року на День слав`янської писемності на місці колишнього пам`ятника з`явились його фотографії та навіть зменшений макет. Поруч встановили скарбничку, куди всі бажаючі могли кидати пожертви на відновлення монументу.

Відкритят відновленого монументу

У 1996 році були проведені розкопки і залишки похованої бетонної Ольги знайшли. Крім голови. Зараз той відновлений безголовий пам`ятник стоїть у сквері Кавалерідзе на Андріївському узвозі.

Відновлення скульптурної групи доручили Віталію Сивко, Миколі Білику та Віталію Шишову. На день Києва у 1996 році новий відновлений мармуровий монумент повернувся до міста.

Він і зараз стоїть на Михайлівський площі.

Автор: Марина Пєтушкова 

 

 

Next Post

У зоні відчуження ЧАЕС гасять осередки тління – ДСНС

Вт Апр 21 , 2020
Станом на ранок 21 квітня у зоні відчуження Чорнобильської АЕС продовжують гасити осередки тління. Про це повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій. «Основні зусилля спрямовані на локалізацію чотирьох осередків (села Корогод, Розсоха, Крива Гора та Рудьки – Буряківка) тління пеньків, залишків деревини та двох торф’яників в осередках пройдених вогнем. […]
горить трава