Старовинні дерев`яні будинки особливо цінні. Так як дерево у боротьбі з часом приречене на поразку. В Києві до наших днів збереглось декілька маєтків з цього матеріалу. І один з них знаходиться в самому серці столиці – на Володимирській вулиці.
Дім, що сховався у затінку каштанів, називають «Будинком князів Трубецьких». Чому така назва і яка історія маєтку?
Насправді цей дім був збудований на замовлення Олександра Семеновича Анненкова. Причому розмір садиби поміщика був вражаючим. Анненков володів ділянкою землі від сучасної Андріївської церкви до перехрестя з Великою Житомирською. І ця споруда знаходилась на червоній лінії. Тобто створювати якийсь дуже екстравагантний, незвичний фасад було заборонено. Міська забудова повинна відповідати високим стандартам. Тож при проектуванні будівлі був використаний один з класичних варіантів фасаду. У 1856 році син Олександра Семеновича продав частину своєї садиби надвірному раднику Боніфацію Васильовичу Климовичу. І тоді в будинку з`явились два симетричних крила.
А у 1867 році маєток придбала Єлизавета Іванівна Трубецька. Ось ми і наблизились до розгадки таємниці назви будинку. Єлизавета Іванівна, уроджена Лукашевич, була дочкою очільника дворянства Золотоношського повіту Київської губернії. Вона вийшла заміж за камер-юнкера князя Петра Олександровича Трубецького.
Приділимо трошки більше уваги родоводу родини Трубецьких. Вони мали норов і досить бунтівну вдачу. Батько Олександра Петровича був полковником лейб-гвардії Семенівського полку і у 1820 році його перевели до Києва. А вже через п’ять років за військовим був встановлений секретний нагляд. Просто він дозволяв собі сміливі, навіть нахабні слова в адресу імператора Російської Імперії. Не варто забувати і про родинні зв`язки. Його брат Сергій Петрович Трубецький був очільником декабристів.
Ось такий зв`язок цього будинку з антиурядовими революціонерами. А назва будівлі була така, тому що до 1898 року єдиної зрозумілої нумерації будинків в Києві не було. Тож адреси формувались по прізвищу володарів нерухомості.
Але «дім князів Трубецьких» має не стільки історичне, скільки археологічне значення. Ще у 1870-х роках Трубецькі знайшли на території садиби залишки старовинної споруди. Виявилось, що це ротонда, яка була збудована ще у XII столітті. Це були часи київського князя Святослава II. Зовнішній діаметр ротонди становить 20 м. У 1970-х роках нарешті було досліджено маєток князів Трубецьких. Команда археологів під керівництвом Олександра Боровського та Петра Толочко провела розкопки. Був розкопаний фундамент ротонди, а також залишки язичницького капища, що датується X століттям.
Враховуючи місцезнаходження знахідок, археологи зробили висновок, що ротонда була культовою спорудою. І цілком вірогідно, що вона використовувалась як місце для урочистих і важливих зустрічей. Зараз на місці ротонди – спортивний майданчик школи номер 25. А у маєтку князів Трубецьких – підрозділ Інституту археології НАН України.
Автор: Марина Пєтушкова для КиївІнформ
