Чим менше днів до кінця літа, тим вищий градус паніки стосовно опалювального сезону.
Не треба бути великим експертом, щоб спрогнозувати: через війну, зима стане випробуванням не лише для України, а й всієї Європи. “Апостроф” дізнавався, якими є шанси безболісно дати тепло в київські оселі.
Тепло за розкладом?
Рішення про підключення Києва до тепла зазвичай ухвалює міська влада. У довоєнний період подача опалення починалась, якщо впродовж трьох діб поспіль середня температура була +8 градусів за Цельсієм і нижче. Система теплопостачання є однією з найбільших у Європі, тому процес подачі тепла в усі будинки зазвичай займає від 7 до 10 днів.
В КП “Київтеплоенерго” у відповідь на запит “Апострофу” сказали, що підготовка до опалювального сезону, попри війну, йде за планом. Заходи з підготовки до подачі тепла в оселі планують завершити вчасно – до 15 вересня. Все згідно з Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду.
“Попри воєнний стан та відповідні ускладнення, КП “Київтеплоенерго” в повному обсязі виконує всі необхідні заходи для підготовки обладнання та тепломереж до старту опалювального періоду: гідравлічні випробування трубопроводів, усунення пошкоджень, ремонти обладнання теплоджерел, теплопунктів тощо. Станом на 09.08.2022 у процесі підготовки до опалювального періоду вже проведені гідравлічні випробування на 85% теплових мереж та майже 95% квартальних котелень в усіх районах Києва”, – відповіла “Апострофу” начальник управління підприємства Тетяна Орленко.
За словами працівників КП, під час активних бойових дій пошкоджено майже 80 об’єктів теплопостачання в Києві. Це тепломережі, будівлі та обладнання котелень, газорозподільчих пунктів та теплопунктів. Але в комунальному підприємстві запевнили, що на старт опалювального сезону це не вплине.
Мер Києва Віталій Кличко підтверджує, що гідравлічні випробування на фінальній стадії, і опалювання розпочнеться вчасно.
Комунальники ж додали, що вже полагодили понад 1700 пошкоджень тепломереж і активно працюють над відновленням постачання гарячої води.
Зігріваємось самі
“Місто цього року залучило кредит ЄБРР у 140 млн євро на комплексну модернізацію системи київської теплоенергетики”, – сказав Віталій Кличко.
Також очільник міста розповів про практику енергозбереження в будинках. Так, завдяки програмі співфінансування вже вдалося утеплити понад 1000 житлових будинків.
“Столиця спрямувала на це 1,1 млрд грн, а мешканці будинків – 350 млн грн. Економія на сплаті за тепло в окремих будинках перевищила 70%. Загалом ми вже втілили 1200 енергоефективних проектів і продовжимо цю масштабну програму”, – повідомив мер Києва.
Комунальники при цьому радять киянам самостійно дбати про теплозбереження. Зокрема, утеплювати горища та підвал, оскільки вони є місцями тепловтрати всього будинку.
У КП “Київтеплоенерго” говорять, що заходи з утеплення горища та підвалу дозволять зменшити тепловтрати на 15-20%. Для цього рекомендують:
– утеплювати перекриття між поверхом та підвалом;
– робити теплоізоляцію стін підвалу та цоколя вище рівня ґрунту;
– застосовувати термоізоляційні плити у підвалі, а також ізолювати труби – наприклад за допомогою мішків-термоізоляторів;
– утеплювати горищне перекриття за допомогою мінеральної вати та інших термоізоляційних матеріалів.
Що стосується утеплення зовнішніх стін, то ця процедура допоможе зберегти тепло на 35%. Також можна встановити індивідуальний теплопункт у будинках, що дозволить регулювати температуру залежно від погодних умов і суттєво зекономити.
А загалом мало хто може сказати, яких температур у квартирах варто очікувати киянам цієї зими. Зрозуміло, що неадекватні сусіди зі сходу будуть намагатись зірвати українцям опалювальний сезон, пошкодивши відповідну інфраструктуру. Але досі комунальники героїчно давали раду найбільш жорстким викликам, тож є сподівання, що хоч важко, але наступний холодний сезон буде подолано перемогою України.