Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” відкриє нову інсталяцію із серії “Погляд у минуле” у Києві. Її мета – нагадати про Куренівську трагедію, що сталася 60 років тому, та вшанувати пам’ять загиблих у ній.
Про це розповіли у пресцентрі установи. Там нагадали, що 13 березня 1961 року о 8:30 потужний селевий потік прорвав дамбу, збудовану для заповнення Бабиного Яру промисловими відходами, що надходили з Петровських цегельних заводів. Лавина багна і пульпи затопила житлові квартали Куренівки, Подільське трамвайне депо, стадіон “Спартак” та околиці. Техногенна катастрофа, тільки за офіційними радянськими даними, забрала життя 145 людей. Деякі дослідники називають значно більші цифри, повідомляє Ukrrain.com
Курені́вська трагедія — техногенна катастрофа, що сталася в Києві 13 березня 1961 року, коли потужний селевий потік із Бабиного Яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку й призвів до численних жертв.
Інсталяцію, яку представить Меморіальний центр, встановлено у тому самому місці, де почалася катастрофа – на місці прориву дамби.
“Саме тут сформувалась величезна хвиля із мулу, що наживо поховала людей. В інсталяції ми реконструюємо цю пульпу. Закрита в спеціальному акваріумі, вона дозволяє побачити через тонке скло її справжню природу та вражаючу страхітливу силу”, – пояснив автор інсталяції, культурний діяч, художник, письменник Олег Шовенко.
Основа монументу складається із більш ніж 100 різновидів цеглин, з яких будувався Київ впродовж останніх 200 років. Вона зроблена у вигляді збільшеної вдесятеро цеглини. Через масове повоєнне будівництво у місті виникла потреба у збільшенні виробництва цегли, що, в свою чергу, збільшило і кількість відходів. Пульпа надходила з Петровських цегельних заводів, розташованих на вулиці Сирецькій. Відходи зливали у Бабин Яр. Аби добути глину для однієї цеглини, потрібно було 600 мілілітрів води. Після цього вона стає пульпою – мертвою водою, непридатною для будь-чого. Вгорі інсталяції в акваріумі зібрано всі 600 літрів пульпи, які б знадобилися для створення усіх цеглин з основи.
“Інсталяцію складено із цеглин різних періодів різних київських заводів, видно клеймо кожної фабрики. Найстаріша цеглина в інсталяції 1843 року, є декілька із заводу, де працював Мендель Бейліс, є цеглини з відбитками дитячих рук замість клейма. За кожною – історія, яку ми хочемо розказати у доповненій реальності”, – зазначив Шовенко.
Також у монумент вмонтовані монокуляри, які показують кадри із документального проєкту Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” та режисера Сергія Лозниці “Бабин Яр. Контекст”. А саме – з епізодів, присвячених будівництву у Бабиному Яру та безпосередньо наслідкам Куренівської катастрофи.
“Історія Куренівської трагедії є показовою і для розуміння ставлення радянської влади до пам’яті жертв Бабиного Яру. Після закінчення війни пам’ять про них не вшанували ані пам’ятником, ані меморіальним комплексом. Натомість Бабин Яр заповнювали відходами з метою створити там плаский рельєф для прокладання вулиць, транспортної магістралі та облаштунку парку відпочинку на місці розстрілів та поховань людей. Врешті Куренівська катастрофа остаточно знищила докази злочинів нацистів у Бабиному Яру”, – зазначив генеральний директор Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” Макс Яковер.
