Дивовижний Нацбанк. Історія не про гроші, а про архітектуру

Будівлю Національного Банку України помітно здалеку. Рожеве, пишно прикрашене різноманітними фігурами, цікаве – навколо нього постійно зупиняються туристи, та й кияни, щоб роздивитись всі принади головної банківської установи України.

У 1860 році, на базі Позикового та Комерційного банків була організована Київська контора Державного банку Росії. Для її потреб був виділений двоповерховий будинок на вулиці Інститутській. В той час Київ стрімко, навіть бурхливо розвивався.

Всюди будувались нові прибуткові будинки, організовувались підприємства, магнати-цукрозаводчики керували, без перебільшення, велетенськими фінансовими потоками.

Кількість фінансових операцій постійно збільшувалась. І з часом будинку на Інститутській стало недостатньо, Київському представництву Державного банку там стало тісно.

У 1891 році Георгій Афанасьєв, який тоді обіймав посаду директора цієї фінансової установи, почав досліджувати, як влаштовані великі банки у інших країнах. Він був у Берліні, Парижі, та Москві, відвівав Deutsche Bank, Credit Lyonnais та Московську контору Державного банку. Назрівала необхідність змін.

Оголосили конкурс на нову будівлю Державного банку. В ньому взяли участь найкращі київські архітектори того часу: Владислав Городецький, Павло Голландський, Олександр Кобелєв.

Будівельна комісія висунула такі умови:

  1. Розміри приміщень повинні бути розраховані таким чином, щоб задовольнити потреби банку на наступні півстоліття;
  2. Будівля повинна бути міцною та довговічною, не потребувати частого ремонту;
  3. З міркувань пожежної безпеки виключити повністю дерев`яні частини.

У конкурсі переміг Олександр Кобелєв, згодом до нього приєднався Олександр Вербицький.

Цікаво, що підрядників Державний банк теж підбирав на конкурсній основі. Таким чином було відібрано кращих з кращих. До будівництва приклали руки будівельні контори Гінзбурга, Шмідта, Броніковського і Зоммера, Шварценберга і Сафонова. А облицювання фасаду та художні роботи всередині виконував Еліо Саля.

Це улюблений скульптор Городецького, саме він прикрашав фігурами будинок з химерами та створив вражаючих левів біля Національного Художнього музею.

Яким був фасад та технічне оснащення Державного банку

Споруда була однією з найбільш технічно досконалих у Києві.

Перш за все, будинок стояв на відстані 5 метрів від сусідніх споруд. Державний банк має Н-подібну форму, два паралельних корпуси з’єднані операційною залою. Фасади облицьовані штучним каменем.

Центром фасаду є пишний портал, що складається з колонади та балкона. Головний вхід підкреслено двома симетричними ризалітами.

В цій будівлі кожна деталь відігравала свою композиційну роль. Навіть вікна прикрашають фасад, вони прикрашені розетками та макаронами.

На фасаді розміщені герби трьох губерній, які обслуговував банку у XIX столітті – Київської, Подільської та Волинської. А поруч ще 4 герби, присвячені сферам діяльності, де буде не зайвим банківський кредит. Це жезл Меркурія, що означає торгівлю. Поряд зубчасте колесо, циркуль, рейсшини, які символізують промисловість. Герб із зображеннями ланцюга і снопів присвячений сільському господарстві. Якір, колесо і крила означають транспорт.

Однак не прикраси були головною перевагою будівлі. Згідно з коротким нарисом, присвяченим процесу будівництва цієї споруди, вартість організації системи опалення та вентиляції сягала 100 000 рублів. А це дев`ята частина від загальної кількості коштів витрачених на будівництво (разом із закупівлею меблів).

Споруда була оснащена центральним паровим опаленням, електричним освітленням, протипожежною системою та подвійною вентиляційною системою.

Фото В. Лазебніка

У дворі банку був висаджений розарій. Свіжий аромат троянд через систему вентиляції потрапляв на всі поверхи. До речі, під час реконструкції система була відновлена, проте повернути приємний запах не вдалось. Завадили гаражі, що в радянський час збудували на місці трояндового саду.

Фото В. Лазебніка

У дворі Кобелєв побудував флігель, де були квартири для службовців. Підвальні приміщення флігеля використовувались в якості комори, і складу палива для потреб банку.

Фото В. Лазебніка

Інтер`єри

Внутрішнє оздоблення Київського представництва теж варте уваги. Дизайн операційної зали вражає. Вона прикрашена скульптурами давньогрецьких богів: Гермеса, Деметри, Афіни та Гефеста. Такий вибір не випадковий. Оскільки Гермес це бог торгівлі, Деметра піклується про землеробство, Афіна Паллада наділяє мудрістю та обачливістю, а Гефест уособлює професіоналізм у своїй справі.

Фото В. Лазебніка

В центрі стелі над банківськими операціями спостерігає покровитель Києва архистратиг Михаїл. До речі, зараз там вже третє зображення святого.

Фото В. Лазебніка

Контора банку переїхала до нового приміщення 1 серпня 1905 року. Взимку наступного 1906 – будівлю освятили.

Фото В. Лазебніка

Коли в Києві змінилась влада і він став радянським, призначення будівлі не змінилось. Там розташувалась Українська республіканська контора Держбанку СРСР та Міська контора Держбанку СРСР.

В 1933 році, коли столиця була перенесена з Харкова до Києва, двоповерхової будівлі стало недостатньо. Вирішили надбудувати ще два поверхи. Проект розширення було доручено автору споруди Олександру Кобелєву. Йому допомагав Валеріан Риков.

Це рідкісний випадок, коли надбудова не зіпсувала будинок, а зробила його ще пишнішим та красивішим.

Олександр Кобелєв повністю продемонстрував свій талант, виконуючи це завдання. Дах будівлі не знімали, його розрізали автогеном на сім частин. Це було не так вже й просто. Вага даху становить 330 тонн, а периметр – 400 метрів. Далі елементи поступово знімали. Пізніше було надбудовано ще два поверхи, висотою 12 метрів, і дах встановили на чавунних подушках, відновили. Завдяки цьому вдалось зберегти всі архітектурні прикраси. Однак було знищено перше зображення святого Михаїла в операційній залі.

Фото: Роман Пєтушков

Саме тому на споруді встановлено дві дати: 1902-5 та 1934.

Коли Україна стала незалежною, в будівлі почав працювати Національний банк. Її знов відремонтували, повернули портик з колонами.

Будівля Нацбанку особлива. Вона не лише красива зовні, але й цікава всередині.

Автор: Марина Пєтушкова 

 

Next Post

«Київтеплоенерго» сьогодні вранці завершило ремонтні роботи з усунення пошкодження магістрального трубопроводу на вулиці Антоновича

Ср Янв 15 , 2020
Аварійні бригади «Київтеплоенерго» сьогодні вранці завершили ремонтні роботи з усунення пошкодження магістрального трубопроводу на вулиці Антоновича, повідомляє КМДА Із моменту виявлення пошкодження увечері 13 січня три бригади «Київтеплоенерго» працювали у цілодобовому режимі. Було здійснено розриття місця пошкодження, демонтаж пошкодженого трубопроводу, виконано роботи з гідроізоляції та укрупнення вузлів трубопроводів, замінено усю […]