Старовинні райони Києва просто створені для прогулянок. Неймовірні будинки, що мовчки зберігають багато цікавих історій. Одним із них є дім за адресою вул. Рейтарська 20/24.
Уявіть собі, середина XIX сторіччя, Київ бурхливо розвивається. Власницею ділянки на старовинній Рейтарській стала така собі дворянка Вояковська. Там стояв невеликий двоповерховий дім з цегли та дерева. Але вже у 1886 році її перекупив ротмістр Івашкевич. Він замовив Володимиру Ніколаєву будинок для себе. Дім Івашкевича і досі стоїть на сусідній Стрілецькій вулиці.
А інша частина ділянки згодом була продана купцю першої гільдії на прізвище Куперник, потім козак Сокольников. Нарешті у 1912 році маєток придбала пані Шлензкевич.
Вона і замовила відомому архітектору Олександру Вербицькому побудувати ошатний, гарний будинок на місті колишньої непоказної будівлі.
Трохи детальніше варто зупинитись на особі Вербицького. Це талановитий архітектор, учитель Йосифа Каракіса. Серед робіт Олександра Матвійовича Київський та Ковельський залізничні вокзали, Національний Банк України (разом з Олександром Кобелєвим, будинок на Володимирській,22, паротягове депо на Дарниці, та дім, створений на замовлення Шлензкевич.
Отже, що побудував архітектор Вербицький? Будинок має 5 поверхів з напівпідвалом. На одному куті стоїть невелика вежа-еркер. Фасад рясно прикрашений різноманітним декором: часткова штукатурка, ліпні орнаменти з маскаронами у вигляді жіночих голів, квітів, розеток. Вікна мають різну форму.
Володарка будинку планувала здавати квартири під найм. Тож потурбувалась про те, щоб зробити життя в ньому максимально комфортним. В домі було електричне освітлення, центральне водяне опалення, телефонний зв’язок, каналізація. Квартири були зручні, великі, мали 4-6 кімнат. В напівпідвалі були приміщення загального вжитку: лідник, швейцарська, гладильна тощо.
Радянська влада не могла дозволити, щоб у центрі Києва люди мешкали у таких великих, гарних квартирах. Тож їх перетворили на комуналки.
В будинку мешкало багато знаменитих людей. Зокрема, і його автор Олександр Вербицький. Він жив у 6 квартирі з 1915 до 1930 року. Певний період він навіть був домоврядником.
У 1914-1916 роках в 4 квартирі знаходилась редакція журналу «Вісник магнетизму». Це було досить цікаве видання, що на своїх сторінках освітлювало питання тваринного магнетизму, гіпнозу, психології, медицини.
Пізніше, у 1917-1918 роках 14 квартиру займали сатирики з журналу «Гедз». Редактором-видавцем був С. Биський, совидавцем – Іван Стешенко. В газеті друкували сатиричні вірші, карикатури, анекдоти, політичні жарти.
У 1983-1986 роках у квартирі номер 41 жив артист Тимошенко Юрій Трофимович, більше відомий як Тарапунька. Деякий час в домі мешкала Ада Роговцева.
Комунальні часи, а також ремонт 1980 року дещо пошкодив первісний ошатний декор будинку. Тим не менш, він і досі вражає та змушує зупинитись на хвильку, щоб усе уважно роздивитися.
Автор і фото: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
