Історія міста Шуша

Державним Центром Перекладу підготовлено історико-документальний відеоролик про Шушу, що оповідає про переселення вірмен на споконвічно азербайджанські землі згідно з укладеним в 1828 році між Росією та Іраном Туркманчайським договором, розграбування вірменами древньої Шушинської культури, національних пам’яток і звірства, скоєні щодо азербайджанців.

Відеоролик, підготовлений англійською, російською, турецькою, перською, арабською, грузинською, французькою, українською, іспанською та німецькою мовами, направлений акредитованим в Азербайджані посольствам і провідним зарубіжним засобам масової інформації.

Карабах – це Азербайджан!

Історія мiста Шуша

Шуша – колиска азербайджанської національної музики і поезії, древня історична пам’ятка. Особливо примітна історія Шушинської фортеці, зведеної на півночі в оборонних цілях.

Азербайджанський правитель Панахалі хан (1693-1763), який заснував в 1747 році Карабахське ханство, з метою забезпечення надійного захисту своїх володінь від зовнішніх набігів велів звести в 1752 році Шушинську фортецю (згадувану в історичних джерелах під назвою Панахабадська в ​​честь її засновника). У той же час карбується срібна монета «Панахабаді».

Шуши

У період правління другого Карабахського державця Ібрагімхаліл хана (1721-1806) цитадель була обнесена потужною оборонною стіною. Незабаром тут з’являються численні ремісничі, ковальські і збройові майстерні. Предмети побуту і зброя, створені шушинськими майстрами-умільцями здобули повсюдну славу. На гербі Шуши, як і багатьох прикаспійських областях, були зображені язики полум’я, що уособлювали країну вогнів, тигр, що говорив про силу і могутність, і карабахський скакун. В Шуші налічувалося 17 кварталів, мешканці яких носили споконвічно азербайджано-тюркські імена і прізвища. У кожному кварталі була мечеть, лазня і джерело.

У 1823 році Шуша стала центром Карабахського ханства. З XVIII століття місто було одним з найважливіших культурних центрів Азербайджану, заслужено отримавши такі епітети, як «Малий Париж», «Храм мистецтва Кавказу», «Колиска азербайджанської музики» і «Закавказька консерваторія».

14 травня 1805 року державником Карабахського ханства Ібрагімхаліл ханом і головнокомандувачем російськими військами на Кавказі Павлом Цициановим був підписаний Кюрекчайський договір, згідно з яким Карабахське ханство увійшло до складу імперії як незалежна держава, а за Ібрагімхаліл ханом і його нащадками було закріплено повноправне володіння ханством. В артикулах договору стоїть підпис Ібрагімхаліл хана – державника Карабахського і Шушинського.

Після Туркманчайського договору, який було укладено 10 лютого 1828 між Росією і Іраном, почалося переселення вірмен в Карабах. Користуючись політикою християнізації, що проводилася Російською імперією в регіоні, вірмени загорілися одержимою ідеєю присвоїти Шушу і інші споконвічно азербайджанські землі. Експансіоністські плани вірмен і їх більш інтенсивне розселення на азербайджанських землях набули обширного характеру після призначення комендантом Шуши російського генерала вірменського походження Валеріана Григоровича Мадатова.

Відомий російський художник Василь Верещагін, який відвідав Шушу в травні 1865 року, гостював там близько трьох місяців. Після повернення в Париж він створив серію полотен, присвячених Шуші. Полотна «Мечеть в Шуші», «Релігійна процесія на святі Мохаррем (Мухаррам – прим. ред.) в Шуші», «Мусульманська школа», «Зал в будинку татарина (азербайджанця – прим. ред.) в Шуші» нині зберігаються в Ермітажі.

У 1988 році слідом за стихійними мітингами вірмен, на яких були озвучені претензії на Нагірний Карабах, вірменські збройні формування розгорнули військові дії з метою окупації територій Азербайджану. 8 травня 1992 року російсько-вірменськими військами було захоплено древнє азербайджанське місто Шуша. Вірменські вандали розгромили і розграбували близько 600 історичних пам’яток, в тому числі палац Панахалі хана, мечеті Йухари Говхар ага і Ашаги Говхар ага, будинок прославленої поетеси, ханської дочки Хуршидбану Натаван, мавзолей видатного придворного поета і візира Молли Панаха Вагіфа, музей основоположника сучасного професійного музичного мистецтва Азербайджану і творця першої опери на Сході Узеїра Гаджибекова, будинки-музеї блискучого азербайджанського ханенде Бюльбюля, поета, музикознавця і художника Мір Мохсуна Навваба, було викрадено більше 10 тисяч експонатів, а також близько 1000 предметів з фонду Державного музею прикладного мистецтва і Державного музею історії Карабаху, розграбовані понад 60 бібліотек, музеїв, музичних шкіл. Зруйновано старовинне мусульманське кладовище.

Рано чи пізно справедливість восторжествує. 28 років азербайджанський народ жив з тугою по місту Шуша, терпляче чекаючи повернення своєї твердині мирним шляхом, без крові і канонад, в рамках міжнародного права. Однак ненаситний ворог, окрилений потуранням своїх покровителів і покірливим мовчанням світової спільноти, продовжував обстрілювати території Азербайджану. Злочинні діяння вірмен, що зарвалися, не залишили Азербайджану іншого виходу, крім як вдатися до силового вирішення конфлікту. З 27 вересня переможна азербайджанська армія під керівництвом Верховного головнокомандувача Ільхама Алієва п’ядь за п’яддю звільняє наші землі, перетворені ворогом в руїни… Нині прапор Азербайджану гордо височіє над звільненими територіями. 8 листопада – в цей знаменний день Азербайджан повернув собі Шушу, за якою сумував довгі роки… А 10 листопада наша країна здобула історичну перемогу, відновивши свою територіальну цілісність. Ця дата навіки увійшла в історію Азербайджану як День перемоги.

Next Post

У 2021 році Укрзалізниця планує модернізувати 50 пасажирських вагонів

Пт Лис 20 , 2020
У наступному році Укрзалізниця проведе капітально-відновлювальний ремонт (КВР) 50 пасажирських вагонів. Роботи будуть здійснені на власних виробничих потужностях. Про це розповів в.о. члена правління, директор філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський. «У пріоритеті проведення капітально-відновлювальних ремонтів пасажирських вагонів. Завдяки КВР за 30 % вартості нового вагона де-факто отримуємо майже […]
укрзалізниця

Можливо ви пропустили?