Служба автомобільних доріг (САД) у Київській області замовила розробку проєктно-кошторисної документації для двох ділянок Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва (ВКАД).
Майже 38 млн гривень заплатять за проєкти будівництва ВКАД між автодорогами Київ-Одеса і Київ-Чоп та Київ – Чоп і Київ – Ковель – Ягодин. Проєктувати першу ділянку буде створений наприкінці серпня 2020 року турецько-український консорціум “Мегапроект”, а другу – засноване Державним агентством автомобільних доріг України (Укравтодор) підприємство “Укрдіпродор”. Наразі експерти вважають, що розпочати будівництво ВКАД сьогодні абсолютно реально. Проте через спірні земельні питання дорога може стати довшою орієнтовно на 30 км, – пише портал budport.com.ua.
Як стало відомо з оголошень електронної системи публічних закупівель Prozorro, у жовтні 2020 року Служба автомобільних доріг у Київській області уклала два договори щодо розробки проєктно-кошторисної документації для будівництва двох ділянок Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва. Сумарно за роботи повинні заплатити 37,99 млн гривень.
Перший договір (ціна – 23 млн гривень) було укладено 8 жовтня 2020 року з консорціумом “Мегапроект”. Він передбачає розробку до 20 червня 2021 року проєктно-кошторисної документації для будівництва ділянки Великої кільцевої дороги між автодорогами Київ-Чоп (М-06) та Київ-Одеса (М-05) у Київській області. Проєкт будівництва, згідно техзавдання, повинен містити 5 пускових комплексів, орієнтовна протяжність будівництва – 35,2 км, категорія дороги – 1-Б, орієнтовна вартість будівництва – 12 млрд гривень.
Другий договір (ціна – 14,99 млн гривень) було укладено 23 жовтня 2020 року з заснованим Укравтодором держпідприємством “Український державний інститут з проєктування об’єктів дорожнього господарства “Укрдіпродор” (ДП “Укрдіпродор”, ). Він передбачає розробку до 31 липня 2021 року проєктно-кошторисної документації для будівництва Великої кільцевої дороги між автодорогами Київ – Ковель – Ягодин (М-07) та Київ – Чоп (М-06) у Київській області. Проєкт будівництва, згідно техзавдання, повинен містити 3 пускових комплексів, орієнтовна протяжність будівництва – 19 км, категорія дороги – 1-Б, орієнтовна вартість будівництва – 7,1 млрд гривень.
Підрядники по обом договорам повинні провести комплексні топографо-геодезичні, інженерно-геологічні, археологічні та гідрологічні вишукування і акустичні вимірювання. Потім на їх основі розробити проєктно-кошторисну документацію для обох ділянок, проєкти землеустрою для відведення Службі автомобільних доріг у Київській області у постійне користування земельних ділянок для будівництва дороги та тендерну документацію для замовлення будівельних робіт. Після цього підрядники повинні забезпечити проходження державної експертизи проєктів вказаних ділянок дороги.
Проєктування, як вказано у техзавданнях до договорів, здійснюється на підставі Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018—2022 роки (зі змінами) та постановою Кабміну від 29 січня 2020 року №36.
Також у техзавданні відмічається, що всі прийняті в попередні роки центральними та місцевими органами виконавчої влади рішення та нормативно-правові акти щодо ВКАД не втрачають свою силу і підлягають врахуванню у проєктах. Зокрема, у частині накладення обмежень із земельними ділянками в межах 500-метрового коридору проходження ВКАД. Крім того, підлягають врахуванню у проєктах і технічні рішення, прийняті в попередні роки.
Голова профільної громадської організації Станіслав переконаний, що всі попередні роки на заваді будівництва ВКАД стояли земельні питання, які сьогодні мають всі шанси бути вирішені, а проєкт повною мірою реалізовано:
“Будівництво Великої кільцевої дороги – сьогодні цілком реальний проєкт. Зараз Служба автомобільних доріг Київської області актуалізує наявні дані – мова йде про проєктування та коригування техніко-економічного обґрунтування ділянок під майбутнє будівництво. На будівництво ВКАД вже є черга інвесторів. За моїм даними, це близько 14 компаній, серед яких китайські, азербайджанські, так і компанії з країн Європи, у тому числі потужні консорціуми, з якими підписано меморандуми про співробітництво. Невдовзі будуть оголошені тендери на будівництво перших ділянок кільцевої та тендери на коригування проєктів інших ділянок.
Будівництво Великої кільцевої дороги – це пріоритет Президента та зобов’язання України перед Євросоюзом. Цінність кільцевої не стільки в самій дорозі, скільки в тому, яка інфраструктура буде навколо – це індустріальні парки, підприємства, склади тощо. Більше того, у Кабміні готовий проєкт рішення щодо ініціювання створення вільної економічної зони у цьому кільці.
У той же час цей масштабний проєкт безперечно вирішить проблему з трафіком у Києві та дорожній мережі столичного регіону. В рамках цього проєкту будуватимуться не тільки хороші дороги першого класу як у Європі, а і вкрай необхідний новий міст. У планах за 4 роки повністю відбудувати кільцеву дорогу та “замкнути” її. Передбачається, що міст має бути нижче за течією від Південного мосту (можливо, в районі Обухова) з можливістю перекидати важку бронетехніку. Крім того, коли він буде побудований, по ньому йтиме весь вантажний трафік.
Проєкт “стояв”, бо було не врегульовано питання права власності на проєктні рішення з будівництва. Адже для того, аби інвестор почав будувати, він повинен володіти проєктом. Думаю, по завершенні всіх тендерів на проєктування, це питання буде врегульоване.
Також робота не проводилась раніше, до Кубракова (Олександр Курбаков є нинішнім головою “Укравтодору” – ред.), тому що на заваді стояли земельні питання. Мова йде про дуже дорогу землю, яку вкрали попередні керівники столиці та столичного регіону, зокрема губернатори Київщини. Адже чиновники, які мали доступ до проєктної документації, розуміли, якими ділянками проходитиме Велика кільцева дорога та розуміли, скільки коштуватиме земля праворуч і ліворуч від неї. Я говорю, що земля вкрадена, бо люди, що були “біля керма”, принаймні з 2014 року, заздалегідь “зарезервували” її, сільські та селищні ради змінили цільове призначення, оформили земельні сервітути без експертизи, оцінки тощо.
За моїми даними, наразі відкрито 46 кримінальних проваджень щодо земельних махінацій із будівництва Великої кільцевої дороги. Прогнозую, що по завершенні тендерів на актуалізацію проєктних даних, кількість кримінальних проваджень збільшиться щонайменше втричі, будуть скандали. Проте спірні земельні питання будуть так чи інакше вирішуватись, а дорога будуватиметься. Хоча і припускаю, що через земельні спори збільшиться радіус кільця, в результаті дорога стане довшою кілометрів на 30.”
Нагадаємо, проєктування Великої кільцевої автодороги навколо Києва було розпочато ще у 2005 році. Ініціатором виступило управління містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації (КОДА). В 2007 році цю ініціативу підтримала і Служба автомобільних доріг у Київській області. Після цього була розроблена і узгоджена передпроєктна документація на будівництво автодороги.
Дорога, відповідно до неї, повинна була проходити через вісім районів столичної області на відстані 27-43 км від Києва. Планова довжина нової траси – 214 км, категорія дороги найвища – 1А, з перетинами автодоріг різних рівнів, без світлофорного регулювання за основним проїздом із забезпеченням швидкості до 130 км на годину. Також на ній планували побудувати 50 шляхопроводів, 35 транспортних розв’язок, 3 великі мостові переходи (через Дніпро – 8,2 км, Південний перехід через Дніпро – 4,9 км, через Десну – 1,5 км) та 7 естакад.
У 2011 році влада Київщини заявила про заморозку проєкту будівництва Великої кільцевої автодороги на невизначений час та намір переглянути проєкт. Повернутися до його реалізації обіцяли у 2016 році. Проте цього зроблено не було.
У лютому 2018 року керівництвом КОДА була створена робоча група по вивченню і вирішенню проблемних питань будівництва Великої кільцевою автомобільної дороги навколо Києва. На той момент головною проблемою була наявність приватних земельних ділянок на шляху пролягання нової дорогу, а також відсутність проєктної документації. Через це тоді розпочати будівництво дороги так і не вдалося.
31 жовтня 2019 року між Державним агентством автомобільних доріг України і китайською компанією Poly Changda Engineering Co. Ltd був підписаний Меморандум про співпрацю в рамках реалізації першої черги будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва “Транспортне сполучення між М-05 Київ-Одеса і М-06 Київ-Чоп”. Будівництво планували розпочати у 2020 році.
В серпні 2020 року заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко спільно з головою Державного агентства автомобільних доріг України Олександром Кубраковим заявили про плани будувати навколо Києва дорогу, але вже з назвою “Київська обхідна дорога” та презентували схему її проходження. Відповідно до неї, нова дорога повинна йти так званим напівкільцем загальною протяжністю майже 150 км, матиме шість ділянок, сполучить траси М-07 Київ – Ковель, М-06 Київ – Чоп, М-05 Київ – Одеса, Н-01 Київ – Знам’янка, Н-08 Бориспіль – Маріуполь, М-03 Київ – Харків та М-01 Київ – Чернігів, а також передбачає зведення одного мосту через Дніпро протяжністю понад 25 км. Загальну вартість будівництва цієї дороги в Офісі президента оцінили в 85 млрд гривень.
Будівництво Київської обхідної дороги, як заявив Кирило Тимошенко, планують завершити до 2025 року в межах ініційованої Президентом Володимиром Зеленським Національної програми “Велике будівництво”.
В порівнянні з початковим задумом ВКАД нова Київська обхідна дорога менша на 65 км, на ній “зникли” два мости і знижено категорію дороги з 1-А до 1-Б.
У вересні 2020 року голови Київської ОДА Василь Володін заявив, що КОДА займатиметься вирішенням питань стосовно приватних земельних ділянок, які знаходяться на трасі ВКАД. Проте без допомоги Верховної Ради не обійтись, оскільки потрібно визначати вартість викупу земельних ділянок.