Блукаючи вулицями Івано-Франківська, можна помітити одну особливість, що вигідно вирізняє його серед інших українських міст. У центральній частині практично немає стандартних, сучасних пластикових дверей. Знаєте, як воно буває: стара будівля з лепниною на фасаді, на вході очікуєш побачити видовищні двері, а замість них стоять такі, ніби в МАФі на зупинці громадського транспорту. В Івано-Франківську все гармонійно. І двері пасують до тих старовинних будинків.
Це заслуга самих містян. Там діє громадська організація «Франківськ, який треба берегти». Місцеві жителі не чекають рішень місцевої влади, чи інвесторів. Вони самотужки реставрують двері та вітражі в історичних будівлях.
Історія проекту почалась більше року тому. Одного разу, гуляючи центром міста Марія Козакевич (голова громадської організації «Інтелект UA») помітила сумну тенденцію. Старовинні різьбленні двері замінювались на безликі металеві чи пластикові. Для міста, яке славиться своєю старовинною архітектурою, це неприпустимо. Тоді було створено спільноту в Facebook «Франківськ, який треба берегти». Для популяризації проекту, був запущений флешмоб. Відомі франківці фотографувались на фоні старовинних дверей. Згодом, знайшлись майстри: архітектори, столярі, ковалі, реставратори ліпнини та вітражів.
Організація існує лише рік, а за цей час відреставровано 10 дверей та 17 вікон із вітражами. Першими стали двері у 110-літньому будинку. Спонсором реставрації був ресторан Urban Space 100. Це вартувало 36 000 гривень. Останні двері були відновлені за кошти місцевого бюджету.
У цьому році за підтримки місцевої влади активісти організації проводять розкопки Тисьменицької брами у цетральному районі міста.
Підсумувати все вищесказане можна виразом Гілберта Честертона: «Архітектура – це азбука гігантів, найвеличніша система видимих символів». Збереження архітектурних пам`яток будь-якого міста, захист їх від знищення – це надто важлива справа, щоб довірити її виключно владі.
Автор: Марина Пєтушкова
для Київ Інформ
