«Летюча Либідь», або пам`ятник засновникам Києва – це один із символів столиці. Саме до цього монумента ходять молодята, щоб наворожити собі щасливе подружнє життя та зробити гарні фото. Пам`ятник зображений на багаточисленних листівках, магнітах, навіть був на грошах. І здається, ніби човен із легендарними засновниками Києва завжди стояв на човні біля Дніпра. Однак, він з`явився там відносно нещодавно.
Згідно з літописом Нестора літописця брати Кий, Щек та Хорив та їх сестра Либідь є засновниками Києва. Це поляни, які настільки були вражені красою дніпровських пагорбів, що вирішили залишитись у мальовничому краї назавжди. Кий сидів на Боричевій горі, Щек – на Щекавиці, а Хорив – на Хоривиці.
На початку 80-х років минулого століття вирішувалось питання, яким чином відзначити 1500 років із дня заснування Києва. Думали навіть поставити арку на Десятинній.
Але ще до того один із авторів скульптури Василь Бородай виконав невеликий варіант «Летючої Либіді», такий, щоб ставити на стіл. І ці фігурки він презентував Леоніду Брєжнєву та Володимиру Щербицькому. Така наочна презентація ідеї вельми сподобалась державним діячам, тож було вирішено саме цей пам`ятник встановити на 1500 день народження Києва.
З формою монумента визначились, треба було обрати місце. Спершу був наказ встановити скульптуру на пілоні Північного мосту. Однак це місце було зовсім невдале. Перш за все, вітер би пошкодив пам`ятник, і знизу його не було б помітно.
Тож обрали інше місце. Паралельно Дніпру на правому березі в Наводницькому парку біля мосту Патона.
Василь Бородай разом з Миколою Фещенко приступили до роботи. Архітектори вже не вперше працювали разом, вони вже співпрацювали під час створення меморіального комплексу Великої Вітчизняної війни.
Робота просувалась швидко, на початку весни 1982 року почали створювати монумент, а вже наприкінці травня відбулось урочисте відкриття.
Згідно з задумкою архітекторів монумент повинен був бути легким, летючим, повітряним. Тому пам`ятник зробили з металу та обшили листками міді. Використали тонкі, шириною 0,8 міліметра мідні листки.
Бетон був залитий у річкові хвилі та всередину човна. А скульптури Кия, Щека, Хорива та Либіді залишились всередині пустими.
Дійсно, монумент вийшов саме таким, як хотіли його автори. На носі човна стоїть розкинувши руки тендітна дівчина Либідь, а позаду стоять нерухомою стіною її могутні брати.
Йшли роки, пам`ятник засновникам Києва повільно руйнувався. Аж поки лютневої ночі 2010 року від нього не відкололась частина.
Через велику кількість вологи бетон перетворився на своєрідну губку. Мідні листи заважали волозі випаровуватись. 23 лютого його демонтували для реконструкції. А коли святкували наступний День Києва, 20 травня – пам`ятник зайняв своє місце, однак тепер він бронзовий.
У монумента в Києві є двійник – його зменшена копія. Знаходиться вона на території Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на Вознесенському узвозі, 20. Копія стоїть у дворі вузу – дипломна робота одного із студентів.
Автор оригінального монумента на березі Дніпра – відомий скульптор Василь Бородай з 1966 по 1973 роки був ректором академії і багато років в ній викладав.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
