Медицина – наука, яку неможливо опанувати без практики. Це твердження вірне як сьогодні, так і сотню років назад. Але 100-150 років тому з організацією медичної практики було важче, ніж зараз. Тоді і виник в Києві Анатомічний театр.
Спершу він виник на базі університету святого Володимира (зараз університет Шевченко). Студенти медичного факультету вчились препарувати, і повинні були на кожну пару носити тіла до лекційної зали з лідника. Це займало багато часу, було незручно.
Викладачі неодноразово просили керівництво університету збудувати окреме приміщення для анатомічного театру. З ними погоджувались, обіцяли, проте кошти так і не знаходились. Так було до тих пір, поки на чолі медичної кафедри не став Олександр Вальтер.
Він не став продовжувати безрезультатні прохання, а просто наказав не забирати анатомічний матеріал до лідника. Цей аргумент переконав керівництво університету в необхідності будівництва окремого анатомічного театру.
Ректор на цю ціль виділив 150 тисяч рублів, що спершу були призначені для створення училища фельдшерів і цирульників у Кременці. Імператор Микола І, що опікувався розвитком науки, дав розпорядження виділити ділянку розміром 1,1 гектара на околиці, на вулиці Фундуклеєвскькій (тоді, це була околиця).
Проект розробляв архітектор Олександр Беретті. Роботи почались у 1851 році. Їх виконувала фірма купця Аринштейна. Згідно з прийнятою в ті часи практикою, компанія отримала лише частину оплати за свої послуги. А іншу частку клали в банк на декілька років. І якщо по закінченню цього часу не було виявлено жодних проблем з будівлею – гонорар виплачували повністю.
Так сталось і цього разу. Фірма купець Аринштейн настільки якісно виконала замовлення, що будівля стоїть вже більш ніж 160 років.
Заклад відкрився у 1853, і одразу став одним з найкращих в Європі. Першим директором став Олександр Вальтер. Він почав збирати музейну колекцію, що була унікальною в той час. До речі, Вальтер є автором праці «Розвиток різних зародків і колекція черепів». Другим директором став Володимир Бец, що теж сприяв розвитку Анатомічного театру. Саме там, у 1874 році Бец відкрив пірамідні клітки головного мозку.
В Анатомічному театрі працювало багато визначних медиків: М.А. Тихомиров, Ф.А. Стефаніс, Г.НЕ, Мінх. У 1878 році саме в стінах цього закладу лікар Перемежко зробив відкриття – дослідив непряме ділення тваринних клітин.
В підвалі будинку був відкритий перший в Києві морг, причому він був досить технічно революційним, оснащеним ліфтом та системою відводу талої води.
В цих стінах бував і Михайло Булгаков, ще в часи свого студентства. Анатомічний театр згадується в романі письменника «Біла гвардія», саме там Микола Турбін шукав полковника Най-Турса.
Будівля в місті була овіяна містичним ореолом. Прості мешканці Києва вважали, що там є привиди та полтергейсти.
У 1923 році Анатомічний театр переїхав на вулицю Мечникова, 5.
Тепер в будівлі Музей Медицини. І вже по традиції, цей музей є одним із найбільших в Європі. Ідея створення такого музей з’явилась на початку 1960-х років. Він був відкритий лише завдяки ентузіазму історика медицини Олександра Грандо. Він зумів запалити своєю мрією інших людей, і вони майже 20 років збирали по всій країні унікальні експонати.
Музей відкрили у 1973 році. Експозиція побудована таким чином, щоб познайомити відвідувачів з розвитком медицини починаючи з найдавніших часів і до сьогодення. В колекції є книги, фотографії, інструменти, робочі інструменти та особисті речі медиків, ліки, медичні та аптекарські прилади.
Однак справжня родзинка музею це скульптури, які зі стоматологічного пластику виконав скульптор Спартак Британ.
Музей є настільки вражаючим, що Володимир Щербицький, який тоді займав посаду голови УРСР, проводив там екскурсії всім важливим іноземним гостям.
У 1983 році музей був відзначений Державною премією України в галузі науки та техніки, а з 1999 року він має статус Національного.
Завітати до Музею Медицини можна і сьогодні. Він знаходиться за адресою вул. Богдана Хмельницького, 37
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
