Перший в світі суцільнозварений міст

Міст Патона в Києві унікальний. Це перший суцільнозварений міст в світі. Революційну, на той час, технологію запропонував використати академік Євген Платон. І його сміливе рішення виявилось правильним.

Переправа через Дніпро

Переправи з правого на лівий берег Дніпра були створені ще декілька сторічь тому. Спершу там був Наводницький переїзд. Він представляв собою два пороми та дерев’яний міст через затоку Дніпра Тельбін.

У 1744 році з’явився перший постійний дерев’яний міст, в якого були поручні з мотузок. Ним володіла Києво-Печерська лавра. В 1914 році його змінив міст на палях. Він був зруйнований у 1920-му польськими військами.

Вже у 1921 році дерев’яний міст відновили. Він проіснував близько 17 років. У 1939 році розпочалось будівництво капітального мосту. Проте у вересні 1941 створення стратегічної переправи через Дніпро було припинено. Під час нацистської окупації німці все ж закінчили роботи та збудували міст Райнехау, названий на честь генерала Вальтера фон Райнехау. Однак він був знищений під час боїв за Київ у 1943.

Міст Райнехау
Міст Райнехау

Залишки опор після війни були використані для створення тимчасового переходу через річку. Однак цього було недостатньо. Потрібен був капітальний, міцний міст. Будівництво почали невдовзі після Другої світової війни. Майбутній міст отримав назву «Київський».

Наводницький міст після війни

Унікальна технологія

Академік Євген Патон запропонував революційну технологію: при монтажі перегонів головних балок замість клепаних з’єднань використовувати електрозварку.

    Євген Патон

Така смілива ідея викликала деякий спротив як у колег вченого, так і у керівництва. Проте йому вдалось все ж захистити свій задум. Міст Патона, довжиною 1543 метри став першим та одним з найбільших у світі, створеним за допомогою електрозварки.

Яким був міст

Міст Патона являє собою балкову конструкція з опорами на кесонній основі. Його прольоти складались із 264 однотипних блоків довжиною 29 метрів. Під час монтажу за допомогою електрозварки було з’єднано близько 11 000 швів.

Ширина проїзної частини становить 21 метр, а тротуари для пішоходів мають ширину по три метри з кожного боку.

 

 

В’їзд на правому березі Дніпра оформлений за допомогою колон в греко-римському стилі. З лівого берегу Дніпра в’їзд прикрашають дві 20-метрові колони.

Після того, як міст було збудовано, потрібно було знищити старі опори. Щоб їх знести, у воду кидали вибухівку. Однак від контакту з водою вона могла зіпсуватись. Щоб ізолювати вибухівку використовували презервативи. Резиновий виріб надійно захищав від потрапляння вологи. Для цієї справи знадобилось 5000 презервативів.

Підрив опор

А на останній опорі в 2013 році була встановлена скульптура з чорного металу «Рідкісна птаха».

“Рідкісна птаха”

Перший міст після Другої світової війни

Міст був відкритий 5 листопада 1953 року. Євген Патон помер за чотири місяці до цієї урочистої події, тож було прийняте рішення назвати нову споруду на його честь.

Відкриття мосту

У 1968 році щоб збільшити безпеку руху на мосту з’явилась напівжорстка декоративно-художня огорожа.

До 2004 році на мосту Патона проходила трамвайна лінія. Вона сполучала лівобережну мережу трамвайних шляхів з правобережною. Після реконструкції рейки зняли. Ліквідація цього трамвайного маршруту викликала значний громадський резонанс, влаштовувались акції протесту, збирались підписи. Проте з 2004 року трамвай по мосту Патона більше не ходить.

Був запущений тролейбусний маршрут. Проте він не настільки зручний як колишній трамвай. Час від часу виникають думки відновити трамвайний рух мостом Патона, проте конкретного проекту та дат реалізації досі немає.

Сьогодні міст Патона – одна із найбільш завантажених та аварійних ділянок Києва.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

інші статті автора

Фото з відкритих джерел

Next Post

Згадати все. Історія київського фунікулера

Ср Тра 8 , 2019
Фунікулер в Києві сьогодні святкує свій 114 день народження. За своє більш ніж столітню історію, фунікулер пережив багато подій. Він був свідком світових війн та революцій, впорався з аварією та декілька разів був реконструйований, аж допоки не набув сучасного вигляду. Києву потрібен новий транспорт Довгий час в місті існувала проблема […]
Фунікулер-Київ

Можливо ви пропустили?