21 грудня 1988 року відбулась напрочуд важлива подія для української авіації. Перший політ здійснив надважкий транспортний літак, багаторазовий світовий рекордсмен Ан-225 «Мрія».
Варто сказати, що відстань, яку здолали легендарні брати Райт під час свого першого польоту є меншою, ніж довжина вантажного відсіку АН-225.
Літак створювався для вирішення цілком конкретних завдань, однак, в результаті став дійсно універсальним і незамінним.
Завдання АН-225
Необхідно було створити авіаційну транспортну систему для космічного човна «Буран» і компонентів ракетної системи «Енергія». Основним завданням літака було перевезення різноманітних компонентів ракети-носія і космічного літака від місця виробництва до космодрому, де мав відбуватись запуск.
Крім того, планувалось використовувати АН-225 як першу ступінь системи старту космічного човна. Тому вантажомісткість літака повинна була бути не менше 250 тонн.
Для зручності перевезення важливих габаритних об’єктів на «Мрії», були зроблені кріплення для того зовнішніх вантажів. Отже, конче був потрібен літак для транспортування космічних човнів.
Будівництво
Розробка літака почалась у 1985 році на ДКБ імені Олега Антонова. Головним конструктором був Віктор Ілліч Толмачов. Загальне керівництво усіма процесами розробки здійснював генеральний конструктор Петро Балабуєв, провідним конструктором був Анатолій Вовнянко
Роботи тривали рекордно короткий строк і вже за 3,5 роки літак був створений.
Така швидкість робіт зумовлена тим, що базою для «Мрії» став вже наявний на той час літак Ан-124-100 («Руслан»). Літак Ан-225 «Мрія» має великий ступінь наступності та уніфікації по системах, агрегатів, вузлів і деталей планера, силової установки та обладнання з сертифікованим літаком Ан-124-100 («Руслан»). Однак є багато відмінностей і унікальних розробок:
• новий центроплан;
• збільшення довжини фюзеляжу внаслідок вставок;
• заміна хвостового оперення на двухкілеве;
• відсутність хвостового вантажного люка;
• збільшення кількості стійок основного шасі;
• система кріплення і наддуву зовнішніх вантажів;
• два додаткових двигунів.
Технічні характеристики
Ан-225 являє собою турбореактивний високоплан, обладнаний шістьма авіадвигунами Д-18Т виробництва запорізького підприємства “Мотор Січ” розробки також запорізького конструкторського бюро “Прогрес”.
Він має унікальні розміри вантажної кабіни, довжиною 43 м, шириною 6,4 м, висотою – 4,4 м. Вантажна кабіна літака герметична, що значно розширює його транспортні можливості, передбачена кабіна для шести членів екіпажу, 88 що супроводжуючих і для вантажу.
Літак має такі льотні дані:
• крейсерська швидкість – 800 км /г;
• максимальна швидкість – 850 км /г;
• максимальна висота польоту – 12000 м;
• максимальна дальність польоту – 15 400 км;
• дальність польоту з вантажем 200 т усередині фюзеляжу – 4500 км;
• необхідна довжина злітної смуги – 3-3,5 км;
• довжина смуги для посадки – 2,9-3,3 км;
Розмах крил “Мрії” – 88 метрів, довжина – 84 метри. Висотою літак 18,2 метра, тобто висотою з 6-поверховий будинок. Маса порожнього літака 250 000 кг. При таких дивовижних розмірах крейсерська швидкість “Мрії” така ж, як і у “Боїнга”.
Історія успіху
Перший дослідний політ був здійснений 21 грудня 1988 року, а уже в березні наступного 1989 «Мрія» здійснила політ з вантажем понад 500 000 кілограмів. Тоді було побито 106 світових рекордів.
13 травня 1989 року Ан-225 виконав поставлене завдання і перевіз «Буран» з міста Жуковський на космодром Байконур. Влітку того ж року літак рекордсмен з космічним човном «на спині» був продемонстрований на авіасалоні в Парижі.
У 1990 році літак потрапив на британське авіашоу. З серпня 1993 року «Мрія» вже має український прапор на хвості.
«Мрія» разом з «Бураном» налітала в загальній кількості 14 польотів, загальною тривалістю 28 годин 27 хвилин.
Всього до моменту свого вимушеного простою у квітні 1994 року, включаючи комерційні перевезення і участь у виставках, «Мрія» виконала 339 польотів тривалістю 671 годину. Літак на довгі роки застиг на околиці Гостомельського аеродрому. Головні завдання, для вирішення яких створювалася «Мрія», зникли із закриттям програми «Буран».
Друге народження «Мрії»
Влітку 2000 року на Ан-225 почалися відновлювальні роботи. АНТК ім. О. К. Антонова розгорнув їх на власні гроші спільно з ВАТ «Мотор Січ». Запорізька компанія своїм коштом поставила двигуни й взяла на себе зобов’язання по їх експлуатаційного супроводу. Частка запорожців у витратах на відновлення літака і, відповідно, в майбутніх прибутках складає 30%. Попутно йшла модифікація Ан-225 в повноцінний комерційний літак, здатний літати по всьому світу без обмежень (спочатку «Мрія» призначалася лише для польотів усередині СРСР).
Машину оснастили системами запобігати зіткненням в повітрі і на землі, забезпечення польотів з скороченими інтервалами вертикального ешелонування, а також новими радіостанціями відповідно до вимог ІКАО. Крім того, у зв’язку з майбутніми перевезеннями усередині фюзеляжу моновантажів масою близько 220 т були посилені вантажна підлога і передня рампа.
7 травня 2001 увійшло в історію і літака, і всієї України, і авіаційних вантажних перевезень в цілому. В цей день відбувся «другий перший» зліт. Пройшовши ретельні наземні перевірки, виконавши десятки руліжок і пробіжок по Гостомельському аеродрому, «Мрія» з реєстраційним номером UR-82060 після семирічної перерви знову піднялася в повітря і, керована екіпажем А. В. Галуненко, зробила 15-хвилинний політ.
Після серії заводських випробувань Ан-225 пройшов сертифікацію і почав виконувати комерційні авіаперевезення по всьому світу. Перший комерційний політ «Мрія» здійснила 31 січня 2002 року зі Штутгарта до королівства Оман із вантажем 187,5 тонн харчових продуктів для американських військових, розташованих у країні.
Починаючи з липня 2003, Ан-225, разом з літаками Ан-124, перевіз понад 800 тонн обладнання для гуманітарних місій в Іраку. Ан-225 також був залучений урядом США для транспортування військового забезпечення на Близький Схід для підтримки коаліційних військ.
У листопаді 2004 року Міжнародна авіаційна федерація внесла Ан-225 в Книгу рекордів Гіннеса за його 240 рекордів. Така кількість рекордів це вже сам по собі світовий рекорд. На рахунку «Мрії» – рекорди за перевезення найважчого вантажу масою 253 тонни. Літак перевіз найважчий моновантаж масою 187,6 тонни. Це був генератор вагою у 174 тонни, що транспортувався разом зі спеціальною рамою з німецького Франкфурта в Єреван, для нової вірменської електростанції. Ще один світовий рекорд – це перевезення найдовшого вантажу довжиною 42,1 метра. Це були дві лопаті вітряка (довжиною 42,1 м кожна) з Китаю в Данію.
У 2009 році «Мрію» знову модернізували. Її строк служби був продовжений ще на 25 років. Після модернізації судно пофарбували в нову ліврею з використанням кольорів українського прапора.
25 березня 2011 року літак Ан-225 авіакомпанії «Авіалінії Антонова» доставив до Японії гуманітарні вантажі, генератори і техніку загальною масою 140 тонн для постраждалих від землетрусів та цунамі, на замовлення уряду Франції.
27 вересня 2012 року в рамках авіасалону «Авіасвіт – XXI», який проводився в Гостомелі, на борту Ан-225 на висоті 10 500 м була проведена виставка на найбільшій висоті. У фюзеляжі «Мрії» була розміщена експозиція з 500 картин. Цей рекорд також був зафіксований в Книзі рекордів Гіннеса.
З 2012 до 2016 року літак здійснив низку рейсів, що були дійсно унікальними. Це були колеса та кришки турбіни загальною масою 125 тонн для Нурецької гідроелектростанції. «Мрія» викликала фурор в Австралії, куди в 2016 році перевезла генератор з обладнанням загальною вагою 130 тонн.
В рамках енергетичного проекту доставили великогабаритні генератори з Чилі до Болівії за 12 послідовних рейсів. Ан-225 «Мрія» авіакомпанії «Авіалінії Антонова» успішно виконав 12-й рейс з доставлення вантажів, що завершує найбільший за кількістю послідовних рейсів проект в історії експлуатації цього літака на комерційному ринку. В рамках цієї логістичної операції з Чилі до Болівії було перевезено 12 генераторів для теплоелектростанції на замовлення Hansa Meyer Global Transport GmbH & Co.
Фото Олександр Василевський
Сьогодні Ан-225 «Мрія» святкує свою 30-ту річницю свого першого польоту. Історія українського рекордсмена продовжується.
Автор: Марина Пєтушкова
Фото: Роман Пєтушков
для ІНФОЛАЙФ
