Якби ви потрапили у Київ на початку XX століття, то вам просто необхідно було б завітати у готель «Франсуа» скуштувати смачні тістечка та помилуватись на помпезний Оперний театр.
Саме так, до речі, робив Михайло Булгаков. У кав`ярні при готелі «Франсуа» він пригощав солодощами свою майбутню дружину Тасю Лаппу. Із вікон відкривався чудовий вид на театр та великий дім з кутовою баштою. Пізніше цей будинок з`явиться у романі «Біла Гвардія» як будинок «мадам Анжу».
Історія готелю почалась у 1898 році. Тоді купець Голомбек придбав маєток у генерала Вороніна. Будинок знаходився у самісінькому центрі міста на перетині вулиць Володимирської та Фундуклеївської (зараз Богдана Хмельницького).
Генерал у маєтку тримав невеличкий готель під назвою «Метрополь». Франц Голомбек оцінив привабливість місця та продовжив справу попереднього власника будинку. Він надбудував ще два поверхи і назвав свій новий заклад «Франсуа». Готель почав працювати 1 листопада 1900 року.
Ось витяг із рекламного проспекту закладу: «36 номеров, комфортабельно меблированных по образцу перворазрядных заграничных гостиниц. Номера большие. Английские кровати с удобной постелью. Цены умеренные. В номерах электрическое освещение бесплатно. Чай, кофе, обеды. Ванны при гостинице от 3 часов утра до 10 часов вечера».
Заклад користувався популярністю. Тим більше, що у 1919 році під дахом відкрився театр «Арлекін». Його засновниками були ще невідомі Каплер, Юткевич, Козинцев, Еренбург. Олексій Каплер пізніше став відомим сценаристом, ведучим програми «Кінопанорама». Сергій Юткевич та Григорій Козинцев стали режисерами театру та кіно. А Ілля Еренбург згодом став відомим прозаїком, поетом, публіцистом. А на той час молоді митці ставили в своєму театрі сучасні, сміливі, новаторські вистави.
Після революцію у «Франсуа» було відкрите кабаре «Кривий Джиммі».
Пізніше готель змінив назву на «Театральний» і у ньому був відкритий одноіменний ресторан. Він мав вишуканий інтер`єр та пригощав відвідувачів стравами української кухні. В роки Другої світової війни під час німецької окупації в ресторан могли заходити лише німці.
Готель «Театральний» був елітним стандартом радянського формату. Вишуканий фасад, консьєрж при вході, просторі коридори, великі номери з високим стелями. А меблі були цілком типовими для радянського союзу. У кінці 1980-х років будинок почали реставрувати. Проте під час проведення робіт будинок був зруйнований та вже не підлягав відбудові.
На розі Володимирської та Богдана Хмельницького після цього довгий час тривало будівництво і зараз там знаходиться бізнес-центр «Леонардо».
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
Фото: http://oldkiev.ho.ua