Талановиті люди талановиті у всьому. Це підтверджує історія життя Отто Шмідта. Він був математиком, географом, геофізиком, астрономом, досліджував Памір та Арктику. Проте почнемо з самого початку.
Отто Шмідт народився 18 (30) вересня 1891 року в місті Могильов. Сім’я була багатонаціональна, тато був німцем, а мати з Латвії. В родині говорили російською, німецькою та латиською мовами. З дитинства хлопець дивував свою родину непересічною допитливістю, гострим розумом та жагою до знань. Кожного літа родина гостювала в дідуся на хуторі. І саме він в 1899 році вирішив, що талановитого хлопця потрібно віддавати вчитись в гімназію, а не ремеслу.
Так і сталось. До п’ятого класу хлопець вчився в рідному місті, а з шостого класу вступив до одеської гімназії. В 1907 році родина переїхала до Києва. Навчання для юнака продовжилось у 2-й чоловічій гімназії. Науки легко давались Отто, він вважався одним із кращих випускників навчального закладу.
Справи в родині йшли добре, батько згодом придбав будинок на Верхньо-Юрківській вулиці. Зараз вона носить ім`я Отто Шмідта. Це був дерев’яний маєток, що складався з двох квартир по три кімнати в кожній і двох флігелів. Поряд ріс фруктовий сад.
В 1909 році юнак вступив до університету ім. св. Володимира на фізико-математичний факультет. Він поринув у навчання, відвідував додатково математичні семінари І вже в 1911 році у віці 20 років зробив своє перше відкриття. Студент знайшов нове, простіше доведення теореми Ремака. Коли про це з’явилось повідомлення в «Працях Київського університету», стало зрозуміло, що Отто Шмідт має справжній хист до математики. Він це знову довів в 1912 році, коли написав монографію «Про рівняння».
Після закінчення навчання юнак залишився при університету для підготовки до професорського звання.
Проте не слід забувати про те, які тоді були часи. Йшла перша світова війна, в місті почались перебої з постачанням харчів. В лютому 1917 року Отто запропонував Київському міському продовольчому комітету розробити карткову систему. Згодом він вже працював замісником директора відділу карткової системи.
Літом 1917 року по справах університету юнак поїхав до Петербурга. Там він отримав роботу в Міністерстві продовольства. Отто Шмідт почав робити кар’єру. З 1923 до 1956 року він викладав В МДУ імені Ломоносова. Крім того, чоловік став одним із засновників та головним редактором Великої радянської енциклопедії.
В 1923 році чоловік захопився альпінізмом. Перша спроба підкорити Ельбрус ледь не закінчилась трагічно. Проте невдача не злякала Шмідта і він щороку здійснював ризиковані експедиції. А в 1928 році навіть став на чолі групи радянських та німецьких альпіністів. Дослідники зайшли в невідомі високогірні райони Паміру, відкрили декілька нових перевалів, вперше у світі пройшли весь льодовик Федченко.
В 1932 році науковець знов відправився у мандри. Він став на чолі експедиції на льодоході «Сібіряков», який вперше пройшов весь Північний морський шлях за одну навігацію. Завдяки цьому з’явилась можливість досліджувати Арктику. Було створене Головне управління Північного морського шляху, керівником якого став Отто Шмідт. Почалось будівництво метеостанцій, розвиток радіозв’язку, полярної авіації.
В1933 році сталась пригода, що зробила науковця відомим на весь світ. Пароплав «Чєлюскін» відправився на північ. Його завданням було висадити на острові Врангеля зимовиків з сім’ями. Керував операцією безпосередньо Отто Шмідт. Проте корабель не зміг вийти в Тихий океан. 13 лютого 1934 року лід розірвав борт і судно затонуло. На кризі опинилось 104 людини, серед них 10 жінок і 2 дитини. До 13 квітня люди виживали в Арктиці в «Лагері Шмідта», допоки їх не евакуювали на літаках.
Всі учасники цієї події стали героями, отримали почесні нагороди і навіть їздили зі своїми розповідями по різним містам. Тоді Шмідт повернувся до Києва, де ще мешкала його родина.
Іменем полярника хотіли навіть назвати університет св. Володимира, проте замість цього в Києві з’явилась вулиця Отто Шмідта.
В 1937 році за ініціативою науковця був створений Інститут теоретичної геофізики. Тоді ж він організував експедицію, в рамках якої в самому центрі Північного Льодовитого океану була створена перша наукова дрейфуюча станція «Північний полюс – 1».
В 1940-ві роки Отто Шмідт висунув гіпотезу про виникнення Землі та інших планет Сонячної системи.
Чоловік займався наукою до останніх днів свого життя. Хлопчик з багатодітної родини з Могильова зумів досягти неймовірного. Підкорити Арктику, здійснити багато ризикованих експедицій та назавжди вписати своє ім’я в перелік визначних науковців та сміливих дослідників.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
