Уявіть собі розкішний будинок. А всередині нього велику арену, що може змінювати свою форму. Світло всередину потрапляє через скляний купол. А на арені казкова вистава, там гарцюють коні, причому дресувальник не використовує хлиста. Виступати в цьому будинку бажають найкращі співаки та актори, там проводяться лекції, вистави. Такий концертний майданчик користувався б неабиякою популярністю. Він був у Києві на початку XX століття. І мав назву Гіппо-палас.
Але почати історію краще з народження 4 квітня 1860 року одного хлопця. В родині генерал-майора Сильвестра Федоровича Крутікова народився хлопчик Петро. Сім’я мешкала на Липках. Хлопець закінчив гімназію Павла Галагана. Потім вступив до університету св. Володимира. Цілком очікувано працював чиновником канцелярії київського генерал-губернатора. Проте справжньою пристрастю Петра були коні. Тому згодом він подав у відставку, усамітнився в родинному маєтку та займався улюбленою справою – дресурою коней.
В 1890 році Крутіков придбав садибу з невеличким одноповерховим будинком за адресою вул. Велика Васильківська, 36. Він створив там домашній цирк на 200 місць. Вистави відбувались декілька разів на рік. За 7 років Петро видресував близько 250 коней. Він став відомим не лише в вузькому колі спеціалістів з дресури, але й по усій країні. В 1897 році Крутіков з тваринами почали гастролювати. І всюди мав великий успіх. Це й не дивно, оскільки його трюки були дійсно унікальними. На манеж він виходив без хлиста, керував кіньми лише руками. Його 4-ногі артисти «вміли» читати, «знали» державні прапори, ходили по канату, «працювали» офіціантами. Виступи збирали аншлаги не лише в Російській імперії, але й у Франції та Германії.
А в 90-х роках XIX століття депутати Міської думи Києва запросили через пресу володарів цирків організувати подібну розвагу в Києві. Було подано багато проектів, проте ні один з них не був схвалений. В той самий час Петро Крутіков вирішив закінчити з гастролями й зайнятись цирковою діяльністю на більш професійному рівні. Він теж подав декілька проектів на розгляд думі. Нарешті влада дозволила побудувати будівлю цирку на Ніколаєвській (нині Городецького) вулиці.
Петро Сильвестрович продав маєток, який отримав у спадок від батька та за 100 000 карбованців придбав у комерційного банка потрібну ділянку. Через півроку на ньому з’явилась будівля цирку. Цікаво, що спершу проект було замовлено Владиславу Городецькому. Проте результат задовольнив Крутікова. Отже, проект розробив архітектор Едуард Брандтман.
Будівля була виконана в стилі модерн. Архітектор використовував різні матеріали, зокрема залізобетон та скло. Головний фасад 2-поверхового будинку був прикрашений широкою аркою-вікном. Декор фасаду був дещо стриманий. Зверху будівлю вінчав скляний купол, через який вільно проходило денне світло. Цирк мав парове опалення, електричне освітлення. Зала вміщала 2000 осіб. Гіппо-палас був не лише найбільшою концертною площадкою в Києві, але й одним із перших 2-поверхових цирків в Європі. Будівництво вартувало Крутікову 325 000 карбованців, задля цього він продав не лише батьків спадок, але й власний маєток.
Проте справа була варта того. Найочікуванішими були виступи самого дресувальника. Його номери завжди викликали щирий захват.
Крім того та м виступали популярні циркові трупи зі всієї Європи, проводились турніри по класичній боротьбі. На арені йшли спектаклі-пантоміми, поставлені київським балетмейстером Фомою Ніжинським. Він був батьком відомого хореографа Вацлава Ніжинського, що підкорив сцени Парижа та Нью-Йорку.
Завдяки чудовій акустиці, Гіппо-палас став використовуватись для проведення концертів. Зокрема 29 квітня 1906 року там співав Федір Шаляпін. Він згадував у своїх мемуарах, що глядачі заполонили центральні вулиці міста ще з 4 годин ранку. В результаті цього вдень Федір не зміг увійти в Гіппо-палас. Тоді він разом зі скрипачем та піаністом переліз на стріху будівлі через вікно готелю «Континенталь».
Крім Шаляпіна на арені цирку виступали італійський баритон Тітта Руфо, силач Іван Піддубний, дресувальник Володимир Дуров, французький актор Макс Ліндер, поет Володимир Маяковський.
З приходом до влади більшовиків, Петро Крутіков поїхав в Італію, там його сліди загубились.
Проте Гіппо-паласу ще довелось зіграти важливу роль в історії України. Саме там в 1918 році відбулись збори «Хліборобського Конгресу». Кількість делегатів нараховувала 6000 осіб. Одним із рішень зборів було обрання гетьманом України Павла Скоропадського.
Коли владу в Києві остаточно захопили більшовики, будівлю націоналізували. А в 1941 році будівля була знищена. Її замінували та підірвали диверсійні загони НКВС.
Після війни на місці чудового, видатного, незвичайного кінного цирку був побудований кінотеатр «Україна».
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
