“Залізнична колонія” це історична назва місцевості, що знаходиться біля Південного залізничного вокзалу зі сторони Солом`янки. Після того, як в 1869 році був побудований вокзал у Києві, поряд з`явився робітничий район залізничників. Там в свій час з тіткою жив Олександр Вертинський. З тих пір на місці колишньої “Залізничної колонії” вціліло декілька будинків, вік яких перевищує сто років. Уваги заслуговує притулок для дітей-сиріт, що знаходиться за адресою вул. арх. Кобелєва 1/5.
Це будинок, спроектований за проектом архітектора Олександра Кобелєва. Будівля побудована з цегли, має два поверхи. Спершу вона повинна була бути симетричною, проте в 1910 році було добудоване ліве крило. В результаті притулок має Г-подібну форму. Планування коридорне.
Притулок був заснований в 1897 році. Ініціатором та покровителем був начальник Південно-Західної залізниці Клавдій Немешаєв. У притулок приймали дітей залізничників, які залишились сиротами. Вони там безкоштовно жили, мали стріху над головою, їжу та отримували належне виховання. На верньому поверсі були жилі приміщення для хлопчиків та дівчаток. А знизу знаходились навчальні класи. Там провів своє дитинство художник, класик української сценографії Анатолій Петрицький.
При заснуванні притулок було названо на честь покійного Олександра III. В 1909 році на подвір`ї було встановлено бюст імператора. Проте після революції 1917 року його знесли.
В радянські часи притулок закрили. В будівлі розмістилось училище залізничників. Там готували токарів, фрезерувальників, столярів та ремонтників вагонів.
В 1972 році навчальному закладу присвоїли ім`я Володимира Кудряшова, що там навчався. Встановили бюст підпільника. Також училище нагородженне орденом “Знак пошани”.
З настанням незалежності, навчальний заклад продовжив свою роботу.
На фасаді будівлі були встановлені меморіальні дошки підпільнику Володимиру Кудряшову, військовому Михайлу Соколову, віце-адміралу Миколі Кулакову. Після Революції Гідності на стінах училища з`явилась ще одна пам`ятна дошка присвячена Андрію Мовчану, Герою Небесної Сотні.
Автор: Марина Пєтушкова
для Київ Інформ
