Між багатоверхівок на Бехтерівському провулку, недалеко від Покровського монастиря, прямо на дитячому майданчику можна знайти дещо дійсно незвичне. Це стіна старовинного будинку. Лише стіна, трохи архітектурних прикрас і все. Яким же був цей будинок-привид?
Давайте почнемо з історії самої вулиці. Провулок виник ще в середині XIX сторіччя. Спершу він називався «Діонісівській». А все тому, що поряд знаходилась Діонісівська домашня церква княгині Олександри Романової. До речі, саме вона була засновницею та першою ігумен’єю Покровського монастиря.
Провулок довгий час належав до 4-го розряду вулиць, а у 1914 році був підвищений до 1-го розряду. Нова назва виникла у 1939 році. На Бехтерівському провулку мешкало багато непересічних особистостей. В будинку №3 – письменник Юрій Заруба, в 4 мешкали родина Булгакова, Микола Лисенко, у 8 – академік живописець Афанасій Рокачевський.
Проте нас цікавить будинок за номером 10 (за старої нумерації – 8), а саме те, що від нього лишилось. Ходять чутки, що це перший будинок, побудований генієм київського модерну Владиславом Городецьким. Це не зовсім так. Оскільки першою будівлею архітектора була усипальниця барона Штейнгеля на Аскольдовій могилі, нині, на жаль, зруйнована. Тим не менш, точних даних про те, за чиїм проектом був побудований будинок, немає.
Будинок був двоповерховий. На другому поверсі мешкала родина володаря будівлі інженера Василя Орлова. А от перший з 1911 року займав письменник Іван Нечуй-Левицький. До речі, власник дому планував там влаштувати музей ікон, не дарма поруч знаходиться Покровський монастир.
У довоєнний час в старовинних стінах влаштували гуртожиток. В свій час були плани створити музей письменника в його старій квартирі. Однак цим планам не судилось втілитись в життя.
В стінах будівлі у 1982 році знімали детективний міні-серіал «Перегони по вертикалі». Проте таке славетне, яскраве минуле не врятувало будівлю. Здавалось би, гіпотетичне авторство Городецького, поважний вік, відомі мешканці, та навіть показ по телебаченню – будинки з таким послужним списком хоча б охороняються державою. Але не цей.
Згодом на стінах з’явилась пліснява, мешканців гуртожитку розселили, у середмісті з’явився ще один закинутий дім. На його місці планували будувати черговий хмарочос, проте місцеві мешканці зуміли відстояти історичну будівлю. Але він все одно майже зруйнований.
Від колись розкішного дому з мармуровими сходами, вишуканою ліпкою, мозаїкою лишилось декілька стін.
Автор і фото: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
