На вулиці Олеся Гончара знаходиться незвичайний 7-поверховий будинок. Він схожий на палац, увагу привертає фортечна архітектура в готичному стилі. Це садиба лікаря Михайла Ліпінського.
Архітектурний ансамбль складається з головного будинку, двірницької з круглою вежею, великих кам`яних сходів, що ведуть до містка на рівні другого поверху. Перед будинком раніше були одноповерхові службові споруди (пральня, льодівня, сараї). А їх дах використовувався як садок для прогулянок мешканців. Підпірні стіни, наскрізні та глухі парапети викладені з місцевої жовтої цегли.
Що стосується семиповерхового будинку, то він односекційний, має Т-подібне планування. На кожному поверсі по дві квартири (кожна мала від 5 до 7 кімнат). Будівля обладнана двома ліфтами. Композиція головного фасаду симетрично-осьова. Бічні осі підкреслено ризалітами, увінчаними щипцями з пінаклями.
Будинок був побудований в 1908 році на замовлення лікаря-невропатолога Михайла Лапінського. Ходять плітки, що проект розробив Владислав Городецький, проте підтверджень немає. Лапінський придбав ділянку землі у Феодосії Галицької. Справа в тому, що йому вже належала сусідня ділянка з садибою в класичному британському стилі (не збереглась донині). Для того, щоб створити единий архітектурний ансамбль, був побудований 7-ми поверховий будинок.
В 1914 році новий будівля була переписана на дружину лікаря, Марію Олександрівну. Коли у 1918 році їй знадобилось взяти кредит під заставу майна, то вартість землі склала 15 тисяч рублів, а сам будинок оцінили в 84 тисячі рублів. Володарі жили в своєму замку до 1918 року. З приходом більшовиків вони емігрували в Австро-Угорщину і вже не повернулись.
У радянькі часи будівлю націоналізували. Він став звичайним багатоквартирним будинком, яким залишается і зараз.
Проте мансарда, флігель будинеку та цегляна 2-метрова стіна навколо потребують реконструкції. Декілька років тому частина стіни обвалилась, місток теж напівзруйнований. По стінах мансарди розповзлись тріщини.
Автор: Марина Пєтушкова
для Київ Інформ
