У Києві стоїть пусткою та руйнується унікальна пам’ятка архітектури кінця ХІХ століття – будівля колишнього Бактеріологічного інституту.
До початку повномасштабного вторгнення у міської влади були наміри щодо її реставрації, але тепер це стало не на часі. Отже разом із цим храмом науки незабаром може зникнути визначна пам’ятка старого Києва.
Про історію та сьогодення цієї будівлі йдеться на Youtube-каналі STEPANETS відомого києвознавця, дігера та блогера Кирила Степанця, – пише Апостроф.
Цей закинутий храм науки розташований у самому історичному центрі Києва. Але про нього знають навіть не усі корінні кияни. Він знаходиться на пагорбах Либідської долини, на Байковій горі.
Зовні та й усередині ця будівля більше скидається на справжній палац, ніж на клінічну установу. Київські меценати, які свого часу вклали гроші в будівлю Бактеріологічного інституту, не поскупились на його оздоблення.
“Це шедевр європейської архітектури, зведений у стилі ренесансу наприкінці 19 сторіччя. Сучасники називали цю будівлю Храмом науки, і вона дійсно заслуговує на цю назву”, – каже блогер.
Відкриття такого медичного закладу було наприкінці ХІХ дуже на часі. Київ, як і решта європейських міст, тоді потерпав від численних епідемій, викликаних забрудненою питною водою. Ці епідемії забирали немало людських життів.
Велетенським науковим проривом стало відкриття протидифтерійної сироватки, зроблене у 1984 році німецьким ученим Емілем Берингом.
“Надихнувшись його розробками, київські меценати вирішили скинутись грошима і збудувати новітню будівлю для лікування страшних хвороб. Це були такі відомі прізвища як Терещенки, Бродські, інші меценати – вони буквально за пів року звели одну з найкрасивіших і найсучасніших науково-медичних будівель того часу в усій Європі. Сучасники прозвали її Палацом науки. Будівля була відкрита в 1896 році”, – розповідає Степанець.
Всередині будівля виглядає як палац. Маршеві сходи розходяться на два боки, утворюючи амфітеатр с терасами та колонами. Стеля підсвічена великим вбудованим ліхтарем. Тоді називали ліхтарями скляні надбудови в даху, які допомагали підсвічувати будівлю природним світлом.
Одночасно в будівлі могло працювати понад сотню медиків. Вони займались дослідження нових вакцин та одночасно прищеплювали людей. Одним з очільників цього інституту став відомий в Києві професор Підвисоцький. Його ім’я зараз носить вулиця на Печерську.
“Ми потрапили в цю будівлю напередодні повномасштабного вторгнення. І тоді нібито йшла мова про відновлення цього шедевру архітектури, який багато вже років стоїть закинутим. Але на жаль до цього не дійшло. Цей палац науки стоїть і руйнується”, – із жалем констатував києвознавець.
Бактеріологічний інститут із часом було реформовано в інститут вірусології. Було побудовано нові корпуси. І так вийшло, що стару будівлю перестали використовувати. Отже тепер ця пам’ятка старого Києва приречена на руйнацію.
