Сінний ринок. Це було легендарне місце в Києві. В середині минулого століття там можна було придбати все – починаючи від домашньої консервації і закінчуючи дефіцитними оригінальними джинсами Levis. На жаль, про Сінний ринок тепер можна говорити лише в минулому часі. На його місці зараз будівельний майданчик.
Але почнемо з самого початку. Сінний базар існував в Києві ще з 18 століття. Правда, це було не окреме приміщення. Так називали Львівську площу. Там селяни торгували сіном та кормом для худоби.
Наприкінці 50-х років з карти Києва зник Євбаз на площі Перемоги. А з ліквідацією цього великого базару містяни втратили місце, де можна було зручно та вигідно займатись приватною комерцією.
Тож міська влада постановила збудувати великий критий ринок на Бульварно-Кудрявській вулиці (тоді Воровського). Це був масштабний проект.
У 1949 році почали будувати найбільший не лише в Києві, але й усій країні критий базар. Його площа складала 9 000 квадратних метрів, там були робочі місця для 1200 торговців. Проект розробили архітектори Семен Фрідлін та В. Кучер. Будівельні роботи тривали майже 10 років.
Відкриття відбулося у 1958 році. Ринок дійсно заслуговував на увагу. Великий, просторий, зручний. По периметру другого поверху знаходився балкон, з якого можна було потрапити у торгову залу.
Сінний ринок був популярним у місті. Кияни з усіх районів часто робили покупки саме там, ігноруючи базари, що знаходилися ближче. На території був відкритий блошиний ринок, де можна було знайти справжні скарби.
До речі, в радянські часи Сінний базар мав статус пам’ятника архітектури.
У 2004 році Київрада передала його в приватну власність. В наступному році під тиском громадськості Сінний знову був внесений у Перелік пам’ятників історії та культури. Але новий власник оскаржив це рішення в суді, і ринок виключили з реєстру.
Працівники базару наприкінці 2005 року написали колективного листа до мера Олександра Омельченка з проханням зберегти Сінний. Підприємці запевняли, що будівля міцна і не потребує реконструкції.
Навіть ходили чутки, що представники адміністрації ринку навмисно пошкодили одну зі стін, щоб виправдати необхідність ремонту і загалом зносу будівлі. Міська влада обіцяла киянам, що Сінний ринок не будуть зносити, а просто проведуть реконструкцію та укріплять піввікову споруду.
Активісти били на сполох, постійно зверталися за допомогою до громадських організацій і київської влади.
Нібито був результат. Влада обіцяла зберегти Сінний, лише трохи його видозмінивши. І в той же час, навколо споруди поставили паркан, завезли техніку, і у 2005 році, порушуючи всі можливі норми й закони, будівлю знесли.
Згідно з проектом, на місці Сінного мали звести офісно-житловий комплекс. Однак частину базару не вдалося демонтувати, оскільки підривати залишки в центрі міста не можна.
За роки на місці колишнього найбільшого базару виник пустир. Зараз там, де колись був Сінний, будується висотний ЖК «Ярославів град».
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
