У ніч проти 14 лютого російський дрон атакував четвертий енергоблок ЧАЕС. На щастя, удар не спричинив витоку радіоактивних речовин, однак гасіння пожежі на даху захисної споруди триває й досі.
Каштан NEWS розповідає, що відомо нині про ситуацію та радіаційний фон на ЧАЕС.
За висновками Служби безпеки України, яка дослідила місце події та уламки БПЛА, що завдав удару по укриттю четвертого енергоблоку, дрон виявився російською «Геранью-2» типу «Шахед».
«Для максимального вогневого ураження цей ударний безпілотник був споряджений фугасною бойовою частиною. За оцінками експертів, рашисти цілеспрямовано вдарили саме по цьому об’єкту», – повідомила 14 лютого пресслужба СБУ.
Станом на 13:00 16 лютого гасіння пожежі все ще тривало: наразі рятувальники гасять заповнювач зовнішньої обшивки захисної споруди енергоблоку.
«Погіршення радіаційної обстановки на проммайданчику НБК-ОУ та в цілому на ДСП ЧАЕС не зафіксовано. Виходу радіоактивних продуктів за встановлені межі не виявлено», – йдеться в сьогоднішньому звіті Державного агентства України з управління зоною відчуження.
Четвертий енергоблок, який вибухнув 1986 року, прикривають відразу дві захисні споруди. Перша, відома як «Укриття» або «саркофаг», будувалася з травня до листопада 1986 року, безпосередньо після аварії. До будівництва було залучено майже 90 000 людей та використано понад 400 000 кубічних метрів бетону та 7300 тонн металу для каркасу.
Саркофаг являє собою масивну сталебетонну конструкцію, яка частково спирається на пошкоджену будівлю реактора. Під цією конструкцією знаходиться 200 тонн радіоактивного паливовмістного матеріалу (так званого коріуму, який утворився в активній зоні реактора після вибуху), 30 тонн радіоактивного пилу та 16 тонн урану і плутонію.
Розробники проєкту саркофага пророкували йому 20-40 років служби, однак вже до 1996 року споруда занепала до такого стану, що знадобилися негайні стабілізаційні заходи. У 1998 році за сприяння Європейського банку розвитку та реконструкції (ЄБРР) було завершено консервацію саркофага, яка, зокрема, включала захист проржавілих опорних балок від обвалення. Однак об’єкт усе ще залишався негерметичним: дощова вода, яка лилася крізь отвори в даху, просочувалася крізь дно реактора в ґрунт.
Тому 2012 року над саргофагом було розпочато будівництво нової захисної споруди – так званого Нового безпечного конфайнменту (НБК). Договір про будівництво було підписано між урядом України, Європейським банком розвитку та реконструкції та франко-британсько-німецько-українським консорціумом «Новарка». До проєкту було залучено 10 тисяч робітників та інженерів із 40 країн світу.
Новий безпечний конфайнмент будували переважно за кошти ЄБРР, США та Європейської комісії. Загальна вартість проєкту становила понад два мільярди доларів США. Після завершення будівництва в 2019 році новий саркофаг у вигляді арки став найбільшою наземною спорудою в світі: його площа – 86 тисяч квадратних метрів, а висота –110 метрів. Таким чином НБК вищий за лондонський Біг Бен та американську Статую Свободи.
Саме по даху Нового безпечного конфайнменту 14 лютого 2025 року вдарив російський «Шахед». Як заявив у коментарі BBC Саймон Еванс, голова фонду «Укриття» ЄБРР, конфайнмент не був розрахований на подібні атаки.
«Він був розроблений таким чином, щоб бути дуже надійним для таких подій, як екстремальні погодні умови, але він не витримає ракетного удару. Він призначений для зберігання залишків старого зруйнованого реактора і забезпечення можливості тривалого виведення з експлуатації, але не для захисту від зовнішніх атак», — сказав Еванс.
Як повідомило 14 лютого Державне агентство України з управління зоною відчуження, пряме влучання «Шахеда» прийшлося на відмітку 87 метрів, над приміщенням технологічного обладнання, яке в дистанційному режимі забезпечує функціонування Нового безпечного конфайнменту.
Внаслідок цього було пошкоджено зовнішню та внутрішню обшивки арки НБК та обладнання системи основних кранів.
«Також виявлено локальне загорання зовнішньої і внутрішньої обшивки арки НБК. На місце події прибули в оперативному порядку сили пожежних підрозділів ДСНС та персонал ДСП ЧАЕС, осередки відкритого вогню ліквідовано на площі близько 40 метрів квадратних. Внаслідок інциденту постраждалих нема, виходу радіаційних речовин за встановлені межі не зафіксовано», – повідомили в ДАЗВ.
Вранці 15 лютого агентство опублікувало деталі огляду технічного стану об’єкта. Згідно з цим повідомленням, на той час було зафіксовано такі пошкодження:
-наскрізні руйнування площею приблизно до 15 кв. м;
-дефекти обшивки без суцільного руйнування до 200 кв. м;
-пошкодження внутрішнього заповнювача обшивки;
-руйнування болтових з’єднань;
-деформація вузлів з’єднань конструкцій верхньої частини гаража техобслуговування.
Як пояснив член Громадської ради з управління зоною відчуження Ярослав Ємельяненко, «Шахед» пробив дірку в арці, де «ходять делегації».
«На фото та відео видно дірку в зоні арки, де зазвичай ходять делегації. Отвор від дрона в конфайнменті не вплине на радіаційний фон «материкової України». Адже об’єкт «Укриття», який закриває розвал четвертого реактора з 1986 року та розташований під конфайнментом, ще не демонтований. Але може призвести до підняття фону навколо самої ЧАЕС», – написав Ємельяненко на своїй сторінці у Facebook.
Виступаючи 15 лютого на безпековій конференції в Мюнхені, Президент України Володимир Зеленський зазначив, що удар країни-терориста по ЧАЕС є яскравим свідченням того, що Росія не хоче миру.
«Дрон «Шахед», модифікований Росією за іранськими технологіями, ніс щонайменше 50 кг вибухівки. Ми розглядаємо це як символічний крок з боку Росії. Лише нещодавно обговорювали в Україні ядерну енергетику як ключовий фактор енергетичної безпеки попри постійні російські атаки. Готуємо розширення Хмельницької атомної електростанції – буквально за день до Мюнхена я був там, на станції – за участі американського бізнесу, зокрема компанії Westinghouse. Це посилить енергетичну безпеку не лише України, а й усієї Європи. Ми також обговорювали Запорізьку АЕС – найбільшу в Європі атомну станцію, яку окупувала Росія, – із Президентом Трампом і його командою. І якою є відповідь Росії? Удар безпілотника по саркофагу Чорнобильської АЕС, у якому зберігається радіоактивний пил та уламки», – сказав Володимир Зеленський.
Представники МАГАТЕ, які перебувають на ЧАЕС із вересня 2022 року, підтвердили, що чули вибух вночі 14 лютого та бачили вогонь і дим.
«Співробітники пожежної безпеки та транспортні засоби прибули на місце за лічені хвилини, щоб загасити полум’я, яке з перервами спостерігалося протягом кількох годин. Команда МАГАТЕ побачила прорив зовнішнього шару НБК, який стався після детонації», – йдеться в дописі, опублікованому на офіційному сайті МАГАТЕ.
Наступного дня було оприлюднено реакцію генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі.
«Очевидно, що це був дуже серйозний інцидент, коли безпілотний літальний апарат вдарив і пошкодив велику захисну споруду на великому ядерному майданчику. Як я неодноразово заявляв під час цієї руйнівної війни, атакувати ядерний об’єкт абсолютно заборонено, цього ніколи не повинно статися», – заявив Гроссі 15 лютого, не називаючи, однак, безпілотник російським.
Голова європейської дипломатія Кая Каллас різко засудила атаку росіян на ЧАЕС.
«Росія знову необачно атакувала Чорнобильську АЕС. Такі атаки на цивільні ядерні об’єкти є неприйнятними. Це ще раз показує, що Росія не прагне миру», – написала вона в соцмережі X.
Щодо країни-агресора, то вона, як завжди, заперечує свій злочин…
