Залізничні споруди часто є справжніми витворами архітектурного мистецтва. Неймовірні вокзали в Одесі, Львові, Козятині, Жмеринці є тому доказом, це палаци. В Києві на вулиці Лисенка вже більше, ніж століття знаходиться розкішний, видовищний дім. Це будівля управління Південно-Західної залізниці.
Південно-Західна залізниця – це поважна установа. Тож споруда, де працювало її керівництво, мала бути на рівні. Так і сталося. Ця будівля була особливою.
Місцем розташування стало перехрестя Фундуклеївської та Театральної вулиць. До того там була садиба Самонова.
Проект розробили архітектори Валер’ян Куліковський (інші споруди: вокзал в Козятині, будинок Підгорського на Яр Валу, 1) та Олександр Гоген (ще проектував Київський Політехнічний Інститут).
Проект був амбіційним, споруда повинна була займати цілий квартал, бути обладнаною за останнім словом техніки того часу. Так і вийшло.
Управління являло собою три флігелі, що були з’єднанні між собою. Між ними були затишні внутрішні дворики. На початку XX століття там стояли вишукані фонтани. Використовували волинський граніт для цоколя та місцеву цеглу. Для опалення використовували 200 печей, для освітлення була власна електростанція, в будівлі були водогін, каналізація та пожежний пост.
Площа будинку склала 4 796,33 квадратних метри. Там було 194 приміщення, довжина коридорів – більше кілометра. На 2 поверсі знаходився вишуканий зал для засідань у стилі Ренесансу. Ну а кабінет очільника залізниці відповідав його статусу, він був виконаний в стилі Людовика XVI.
Ця будівля була побудована за рік та коштувала 430 000 рублів за будівництво та 40 000 рублів за купівлю ділянки. Роботи були закінчені у 1889 році.
Обслуговування управління Південно-Західної залізниці щорічно коштувала 20 000 рублів.
Установа в’їхала у будівлю. А вже через 5 років на верхніх поверхах з’явились великі, загрозливі тріщини. Запросили архітектора Олександра Кобелева (збудував відому будівлі НБУ, Земельній банк на Володимирській, – ред.) укріпити фундамент споруди. На це було витрачено ще 12 000 рублів. Внаслідок проведених робіт на правій частині будівлі стало 4 поверхи, на іншій – 5.
В будівлі працювали такі відомі залізничники як Клавдій Немешаєв, Петро Кривонос, Олександр Шліхтер, Георгій Кирпа.
Біля її стін збирались залізничники під час страйку 1905 року.
Зараз фактично призначення споруди не змінилось. Вона в підпорядкуванні Південно-Західної залізниці. А ще там є музей ПЗЗД. Щоправда, потрапити туди зовсім не просто.
Автор: Марина Пєтушкова
Для ІНФОЛАЙФ
