Економіка Росії вступає у фазу “дорогих грошей”, що стає новою нормою через війну проти України та тривалу макроекономічну нестабільність.
За даними Банку Росії, висока вартість капіталу збережеться надовго, змушуючи бізнес відмовлятися від інерційного планування, скорочувати інвестиції та суворо контролювати оборотний капітал.
Компанії будуть змушені переглядати строки окупності проєктів, умови відстрочок платежів та реальну ціну позикових коштів.
Навіть за формально стабільного попиту зростає обережність бізнесу та падає готовність до розвитку.
Додаткове навантаження створює податкова політика: з 1 січня 2026 року в Росії підвищено ставку ПДВ до 22%, що ускладнює розрахунки з контрагентами та підвищує ризики податкових спорів. Особливо болісно це для малого та середнього бізнесу в умовах воєнної економіки.
Ринок праці залишається напруженим – вакансій більше, ніж працівників. Низьке безробіття на тлі мобілізації та демографічних втрат змушує компанії конкурувати за персонал, а очікуване уповільнення зростання зарплат стимулює автоматизацію, скорочення функцій і підвищення вимог до універсальних навичок.
Проблеми накопичуються й у логістиці: обов’язковий електронний документообіг та посилене регулювання міжнародних перевезень створюють ризики затримок і перевірок. Для продавців на маркетплейсах ситуацію ускладнюють нові правила платформенної економіки, підвищені податки та регуляторна невизначеність.
“У сукупності ці фактори демонструють, що економічні наслідки війни проти України дедалі сильніше вдаряють по внутрішньому бізнес-середовищу Росії. Замість розвитку й інвестицій компанії змушені концентруватися на виживанні, юридичній обороні та мінімізації ризиків, що говорить про системну деградацію економіки в середньостроковій перспективі”, – зазначили в СЗРУ.
