Історія створення УПА

Сьогодні, 14 жовтня відзначається 78-ма річниця створення УПА. У 1942 році українці зі зброєю в руках захищали країну, роздерту на частини різними окупантами.

1940 рік був складним для України. Радянці та Вермахт вважали себе господарями української землі. Проте були люди, що кардинально не погоджувались з таким станом речей. Організація українських націоналістів нараховувала 8-9 тисяч людей.

Однак, в лавах самого товариства не було єдності. Андрій Мельник з побратимами вважав, що потрібно співпрацювати з Третім Рейхом, а інші – на чолі зі Степаном Бандерою готувались до підпільної партизанської боротьби.  Організація розкололась на дві частини.

З початком Другої Вітчизняної війни ОУН опинилась між молотом та ковадлом. З однієї сторони, червоноармійці безжально вбивали політв`язнів та всіх незгодних з режимом. З іншої – війська Третього Рейху займались тим самим, лише обирали своїх жертв за етнічним принципом.

У червні 1941 році у складі німецьких військ із ОУНівців було створено два батальйони «Нахтігаль» під керівництвом Шухевича та «Роланд» під проводом Ярого. Коли німці увійшли до Львова, то члени цих батальйонів не займались етнічними чистками, як закидали радянці. Вони на багатотисячному мітингу оголосили «Акт відродження Української держави». На чолі уряду стояв Ярослав Стецько.

Керівникам Третього Рейху зовсім не подобались такі ідеї українців. Вони не були зацікавлені у створенні сильної, незалежної держави. Своє незадоволення висловив особисто Гітлер.  Почались репресії членів ОУН.

5 липня 1941 року був заарештований Бандера, через декілька днів – Ярослав Стецько. У березні 1942 році в Бабиному Яру було розстріляно 621 людину із лав ОУН. У листопаді кількість жертв збільшилась ще на декілька сотень.

У грудні закінчився термін контракту учасників батальйонів «Нахтігаль» та «Роланд». І українці не продовжили співпрацю з Третім Рейхом.

Офіцерів та рядових заарештовували, декому вдалось втікти.

Ще з 1941 року на Поліссі діяла УПА Тараса Боровця «Бульби». Головною метою угрупування була боротьба з радянцями. Боровець зумів об’єднати декілька тисяч людей.

Тарас Боровець

В кінці 1942 року у Львові була проведена II військова конференція бандерівського ОУН. Там було прийнято рішення про швидке створення боєздатних збройних формувань ОУН.

У лютому 1943 Шухевич ініціював проведення III конференції. Після запеклих суперечок були визначені головні вороги організації. Це були радянці, поляки та німці. Причому останніх розглядали як джерело трофейної зброї, боєприпасів та спорядження. Регіоном боротьби була визначена Волинь, Поділля та Полісся.

 

Ряди УПА швидко зростали. Першим офіційним керівником УПА став полковник Дмитро Клячківський (псевдо «Клим Савур»). А штаб розміщувався в районі Костопілю.  «Клим Савур» почав роботу з об’єднання всіх патріотичних сил під своїм керівництвом. Проте переговори з Боровцем та Мельником не дали очікуваного результату. Тоді Клячківський почав діяти за силовим сценарієм.

Літом 1943 року всі партизанські загони націоналістів підпорядковувались УПА.

У серпні того ж таки 1943 року до керівництва армії приєднався Роман Шуфевич. Завдяки йому була створена чітка структура організації.

Вже у листопаді з`явилися Головна Команда УПА та Головний Військовий Штаб. У складі штабу було виділено такі відділи:

  • Оперативний;
  • Розвідувальний;
  • Тиловий;
  • Оганізаційно-персональний;
  • Виховний;
  • Військо-інспекційний.

За територіальним принципом УПА була поділена на три округи: Північ, Захід та Південь. Кожен округ мав свій власний штаб і ділився на тактичні відтинки.

Роман Шуфевич

Українська повстанська армія у своїй структурі мала курені (300-500 бійців), сотні (100-150 людей), чоти (30-40 осіб) та рої (до 10 людей).

У січні 1944 року на чолі УПА став Роман Шуфевич. А кількість воїнів складала 35-40 тисяч осіб за різними данними.
УПА воювали одночасно на три фронти: проти Вермахту, Армії Крайової та Червоної Армії.

Останній бій Української Повстанської Армії був 12 квітня 1960 року на Тернопільщині.

Вашій увазі присяга воїнів УПА, багато пунктів з якої актуальні і сьогодні.

Я, воїн Української Повстанської Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров’ю ycix Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського:

Боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крови, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.

Буду мужнім, відважним і хоробрим y бою та нещадним до ворогів землі української.

Буду чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном.

Буду виконувати всі накази зверхників.

Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.

Буду гідним побратимом y бою та в бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.

Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон Української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського Народу

Автор: Марина Пєтушкова 

 

 

 

 

Next Post

У Києві відбувається марш до дня захисника України (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Ср Окт 14 , 2020
Сьогодні, 14 жовтня, Україна святкує День захисника. З 2015 року це державне свято і неробочий день. В честь свята у Києві відбувається «марш до дня захисника України». У парку Шевченка  зібралося близько 5 тисяч людей. Марш розпочавчся народним віче. Лунав Гімн України.   Далі колона пройшла бульваром Шевченка, Хрещатиком, майданом Незалежності і завершила ходу біля […]
Марш УПА