Чому Київ тоне під час зливи?

Дороги перетворюються на річки, низини на справжні озера, автівки на плаваючі транспортні засоби, а люки на гейзери. Саме такою картиною супроводжується ледь не кожна злива в Києві.

Заливає подекуди навіть магазини та станції метро.

Чому в негоду Київ перетворюється на Венецію? Хто за це відповідальний? Та чи реально вирішити цю проблему?

Розповідають в Каштан News:

Буде дощ: готуйте човни

Вулиці перетворюються на річки, автівки – на човни, а каналізаційні колектори – на гейзери.

Це не фантастика, а реальність, у яку перетворюється Київ під час літніх злив.

Під час останніх весняно-літніх злив у Києві вода була в укриттях, підвалах, магазинах і навіть у громадському транспорті.

Кияни вже настільки до цього призвичаїлись, що закупили спеціальні засоби для пересування в негоду. Бо сучасні проблеми потребують сучасних рішень.

Але годі жартів. Бо, направду кажучи, нам не дуже смішно.

Чому затоплює Київ дощами? Хто за це відповідальний? Чим це загрожує? Та можна вирішити цю проблему?

Давайте розбиратися разом, бо «В тіні каштана» сховатися не вийде.

Кожен киянин знає: розпочався дощ — готуй гумові чоботи, а краще одразу човен. Бо кожна негода, що супроводжується рясними опадами викликає не просто транспортні проблеми і легкі незручності, а справжній колапс. І не лише для руху транспорту, а й для всіх мешканців столиці.

Та це не лише дискомфорт для людей та джерело для мемів. Насправді це несе значну загрозу. Та давайте спочатку розберемось чому ці підтоплення взагалі стаються.

Витоки проблеми

Аби міста не перетворювались на Атлантиду, в них будують мережі зливових каналізацій.

Вони являють собою численні каналізаційні стоки, які ведуть до зливоскидів – таких собі каналів, якими опади вже мають стікати у загальну каналізаційну мережу міста.

Однак у Києві ця система точно не працює належним чином. І доказом цьому є регулярні підтоплення.

І причин цьому декілька.

Перше (і, мабуть, головне) – неправильне використання дощової каналізації і очищення ливнівок та дощових колекторів. Друга – відсутність зелених насаджень і третя – забудова.

Але давайте більш детально.

Несвоєчасне очищення ливнівок призводить до набирання води. Саме через це і утворюються гейзери і водоспади.

Місцями мережі взагалі замуровують чи від початку планують неправильно і їх неможливо прочистити.

Питання також до стану каналізації. Ще в 2020 році – тобто проблема явно не нова – Віталій Кличко визнав, що систему не ремонтували десятиліттями. Ось його цитата з брифінгу в липні 2020 року.

«У столиці 800 кілометрів комунікацій зливової каналізації, більшу частину яких не ремонтували десятиліттями».

Друга проблема — знищення рослинності. Тобто недостатня кількість дерев, які б поглинали і утримували великі об’єми опадів. І, навпаки, чим більше рослинності, тим більше водоспоживання ними.

І остання за номером, але не за значенням — забудова.

Саме тому найбільше потерпають від потопів у Києві ті райони, де за останні роки виросли численні ЖК.

Заради справедливості зазначимо, що подібні проблеми є не лише в столиці, а й у інших великих містах. Подекуди навіть за кордоном. І що старіше місто, то більшою є проблема.

Справа в тому, що у більшості з таких міст каналізацію починали будувати десятки років тому, і розрахована вона була на зовсім інші об’єми. При чому як побутового водовідведення, тобто каналізації з домів киян і інших будівель, так і опадів, яких стає більше, коли черговий сквер чи іншу зелену зону «закатують» у бетон.

Також при хаотичній і не контрольованій, як у Києві, забудові, девелопери нерідко під’єднують каналізацію до мережі з порушеннями. Простіше кажучи, врізаються у неї незаконно.

А підприємства ті й взагалі можуть скидати в ливнівки технічну воду, не підключаючись до системи загальної каналізації.

Не тільки забудовники – комунальне будівництво теж може відбуватися з порушенням. Для прикладу:   зона відпочинку, на ремонт якої витратили 172 мільйони гривень, не пройшла випробування дощем. Доріжки мають таку будову, що вся вода зібралась саме там, а не стекла в землю обабіч від них.

заГРОЗИ крізь ясного неба

Це вулиця Антоновича. 15 червня 2024 року, після зливи, тут відкрилися портали в потойбіччя. Саме так в телеграм каналах охрестили те, що разом з опадами зійшов і асфальт. На дорозі з’явились провалля, асфальтне покриття – пошкоджено.

Непрацюючі ливнівки створюють пряму загрозу зсувів грунту і розмиття доріг.

Та затоплює не лише дороги, а й трамвайні колії. Як от 4 червня на Оболоні.

Від повеней страждають і приватні підприємці, коли їхні крамниці у воді. Не оминає жорстока доля навіть торговельні центри.

І, звісно, тут не можна не згадати про «непотопляєме» метро. І хоча Кличко й каже, що затоплення підземки – це російське ІПСО, але станції повні води говорять самі за себе.

Столиця продовжить тонути?

Що ж з усім цим робити?

Торік кияни спробували взяти справу в свої руки. 10 червня 2023 на сайті КМДА зареєстрували петицію з вимогою реконструювати систему дощової каналізації міста Києва.

Петиція зібрала понад 5 тисяч підписів. Але до необхідних шести не дотягнула.

Ні аналізу стану пропускної здатності мережі, ні прочистки ливнівок так і не відбулося.

Тож люди бікаються, а влада розводить руками.

 

Джерело: Каштан News