ЄС створює новий розвідувальний підрозділ під керівництвом Урсули фон дер Ляєн

Європейська комісія почала створення нового розвідувального підрозділу під керівництвом президентки Урсули фон дер Ляєн, щоб покращити використання інформації, яку збирають національні спецслужби країн-членів ЄС.

Про це пише Financial Times із посиланнямм на джерела.

Новий орган діятиме в межах Генерального секретаріату Єврокомісії. Планується залучити до нього співробітників із різних національних розвідспільнот ЄС і об’єднати зібрані дані для спільного аналізу та координації.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та заяви президента США Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової підтримки Європи змусили ЄС переосмислити власні оборонні можливості та розпочати наймасштабніше переозброєння з часів холодної війни.

Один із співрозмовників зазначив, що розвідслужби держав ЄС “знають багато”, як і Комісія.

“Нам потрібен кращий спосіб об’єднати цю інформацію, щоб бути ефективними й корисними для партнерів. У розвідці, щоб щось отримати, треба щось віддати”, – сказав цей співрозмовник.

Проти створення нового органу виступають високопосадовці Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД), яка керує нинішнім Центром розвідки та ситуаційного аналізу ЄС (Intcen). Вони побоюються, що новий підрозділ дублюватиме функції Intcen і поставить під загрозу його майбутнє.

План поки не був офіційно представлений усім 27 державам-членам, але передбачає залучення співробітників на відрядження з національних розвідувальних структур.

Речник Єврокомісії повідомив Financial Times, що у Брюсселі “вивчають шляхи посилення своїх можливостей у сфері безпеки та розвідки”.

“У межах цього підходу розглядається створення спеціального осередку в структурі Генерального секретаріату. Концепція розробляється, тривають консультації. Конкретних термінів поки не встановлено”, – сказав він, додавши, що підрозділ “спиратиметься на вже наявну експертизу Комісії та тісно співпрацюватиме з відповідними структурами ЄСЗД”.

Спільне використання розвідувальної інформації давно є чутливим питанням для країн ЄС. Великі держави, як-от Франція, що мають розвинуті спецслужби, неохоче діляться секретними даними. А поява проросійських урядів у таких країнах, як Угорщина, ще більше ускладнює співпрацю.

Джерела очікують, що деякі столиці ЄС чинитимуть опір спробам Брюсселя посилити свої повноваження в галузі розвідки. Водночас є нарікання на низьку ефективність нинішнього Intcen, особливо в умовах гібридної війни Росії.

Заяви Трампа про можливе скорочення підтримки Європи, а також його тимчасове припинення розвідувальної допомоги Україні цієї весни, “підсвітили” залежність континенту від Вашингтона у сфері безпеки.

Новий підрозділ продовжуватиме ініціативи фон дер Ляєн зі створення “коледжу безпеки” для єврокомісарів, який інформує їх із питань розвідки та безпеки. Вона також ініціювала фінансування закупівель зброї для України та запуск супутникового проєкту IRIS².

Система обміну розвідданими в ЄС бере початок із терактів 11 вересня 2001 року у США, коли спецслужби Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Іспанії, Швеції та Великої Британії почали об’єднувати секретні аналітичні оцінки. Згодом цей процес набув інституційного характеру, охопив інші держави ЄС і у 2011 році був переданий під керівництво Європейської служби зовнішніх дій.