Українські дипломати в Османському архіві віднайшли оригінал ратифікаційної грамоти за підписом Гетьмана Скоропадського та оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору, зокрема і з Османською імперією.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерство закордонних справ України.
Усі документи вражають якістю, вишуканим стилем виконання, мистецьким підходом до каліграфії та чітким сургучним відбитком великої державної печатки. Їхня унікальність полягає в тому, що власний екземпляр був загублений під час національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
Як віднайшли?
Ця історія почалася зі співпраці дипломатії та науки. А саме – посла України в Туреччині Андрія Сибіги, відомої вченої, голови Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Ірини Матяш та генерального консула України в Стамбулі Олександра Гамана, які до сторіччя українсько-османських відносин працювали над спеціальним виданням з документами епохи та фаховими коментарями, повідомляє українське інтернет-видання.
Під час роботи із цифровими каталогами Великого Османського архіву, який налічує понад 90 мільйонів (!) документів, українські дипломати знайшли інформацію про Брест-Литовський договір та одразу запросили відцифровані версії унікальної знахідки.
Так був віднайдений оригінал ратифікаційної грамоти за підписом Гетьмана Скоропадського та оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору (1918), в тому числі і з Османською імперією.
Довідка
9 лютого 1918 року у Бересті (Брест-Литовську) між Українською Народною Республікою (УНР) з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією з іншого була підписана мирна угода.
Для України закінчилась Перша світова війна, а натомість розпочався період правління Гетьмана Павла Скоропадського під німецьким патронатом.
Але найважливішою подією стало фактичне визнання УНР як незалежної держави – сторони-підписанта. На це з великим незадоволенням була змушена погодитись і більшовицька делегація на чолі зі Львом Троцьким, яка вела власні мирні переговори в Брест-Литовську.
Однак, на жаль, формально визнавши незалежність УНР та офіційно підписавшись під цим 3 березня 1918 року, вже за рік більшовики перейшли в наступ, і бурхливий період «першої української незалежності» закінчився.
