Всеволод Нестайко – “король” дитячої літератури

Коли ми говоримо про дитячих письменників, хто вам спадає на думку? Ханс Крістіан Андерсен, брати Грім, Астрід Ліндрен чи може Джоан Роулінг? Але є ще одне ім`я, яке займає чільне місце в числі класиків-казкарів. Це чоловік з Бердичева, який прожив все свідоме життя в Києві. Всеволод Нестайко, і сьогодні виповнюється 90 років з дня його народження.

Всеволод Нестайко народився у30 січня 1930 року. До речі, є цікава сімейна легенда, що мати під час пологів читала Ремарка, і буквально народила хлопця між главами роману. Мовляв,Всеволоду було написано на роду стати письменником.

Родина в нього була цікава. Тато Зіновій був Січовим стрільцем, воював в Українській Галицькій Армії, потрапив до польського полону, та у 1933 році загинув в радянському концтаборі. Мати  Марія Іванівна з сином, рятуючись від голоду, переїхала в Київ до своєї сестри.

Так в три роки Всеволод втратив батька та став киянином.  Родина мешкала на вулиці Жилянській, 120.

Згодом почалась Друга світова війна. Це був важкий час не лише в житті Нестайко, але і всього міста. Декілька разів під час окупації хлопець був на волосок від смерті. Одного разу біля нього вибухнув снаряд, а іншого, хлопець щось шукав в бур`янах та привернув увагу німця. Той ледь не застрелив малого.

Мама Всеволода під час окупації організувала в підвалі невелику школу. Вона вірила, що війна рано чи пізно закінчиться, і не хотіла, щоб дітлахи за ці роки забули, все, що вивчили в попередніх класах.

Війна закінчилась, Київ лежав в руїнах, але життя продовжувалось. І вже в мирному місті Всеволод вступив у 63 школу до 6 класу. Вже тоді Нестайко почав свої перші літературні спроби, у 8 років писав оповідання, причому доволі вдало. Наприклад, цитата з дитячих творів «Ноги у мисливця були волосаті, як у всіх чоловіків»

Насправді трохи банально писати, що його одразу захопила література, але так і було. Він відкрив для себе чарівний світ пригодницьких романів, та після закінчення школи не зрадив юнацькому захопленню. Юнак вступив на слов`янське відділення філологічного факультету Київського Університету імені Шевченка, яке успішно закінчив у 1952 році.

Ще під час навчання Всеволод почав працювати в дитячому журналі «Барвінок».  Це була справжня школа життя. Вчорашній студент познайомився з метрами української літератури, такими як Павло Тичина, Юрій Яновський, Наталія Забіла, Максим Рильський. В тому ж таки «Барвінку» він почав друкуватись.

Потім він працював в журналі «Дніпро», видавництві «Молодь» та «Веселка».

1956 рік став важливим в житті Нестайко. Він видав першу книгу «Шурка і Шурко»  та вступив до Спілки письменників України.  І тоді Всеволод Зиновійович почав писати для дітей. Пригоди, жарти, пустощі – все те, що робить дитинство незабутнім.

Цікаво склалась доля найвідомішої книги дитячого автора «Тореадори з Васюківки». Нестайко написав її у 1963 році. А у 1965 Корнелій Зелікін екранізував це оповідання. Кіно виявилось вдалим. У 1968 році отримало Гран-прі в Мюнхені на фестивалі фільмів для дітей та юнацтва.  Наступного року – головна премія в Австралії.

У 1979 році цей твір внесли до «Особливого почесного списку Г.К. Андерсена», як один з найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

Але от в Радянському Союзі кіно заборонили. В чому причина? У «викривленому показі радянської піонерії». Просто у Нестайка діти схожі на дітей, бешкетують, радіють, шукають пригод. Вони виявились недостатньо позитивними для радянської ідеології.

Однак Всеволоду Зиновійовичу вдалось вціліти в Радянському Союзі, і вже у незалежній Україні він продовжив плідно виступати. У рідному місті Бердичів проводиться літературно-мистецький конкурс імені Нестайка.

У 2004 Всеволод разом з Іваном Малковичем дещо переробив свої «Тореадороів», прибрав звідти нашарування радянського періоду. Книга все ще актуальна та популярна серед дітей.

У 2010 році письменник отримав Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Завдяки Всеволоду Нестайко з`явилась особлива українська дитяча література, характерна, якісна, така неповторна, прекрасна.

«У нас була прекрасна, благородна iдея — провести пiд свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лiнiя метро у — Васюкiвцi! Станцiя «Клуня» — станцiя «Крива груша». Три копiйки в один кiнець. Родичi — безплатно. З учительки арифметики — п’ять копiйок.»

Всеволод Нестайко помер 16 серпня у 2016 році, могила на Байковому.  Але він став безсмертним завдяки своїм книгам.

Автор: Марина Пєтушкова