Либідь. Могутня річка ув`язнена в колекторі

Історія про легендарних братів Кия, Щека, Хорива та сестри їх Либідь відома багатьом. Досі історики сперечаються чи правдива казка про створення Києва. Проте, хоч би що там було, а імена видатних засновників міста увіковічені в назвах природних об’єктів. Мова йде про гори Щекавиця, Хоривиця та річку Либідь.

Вперше річка Либідь згадується в літописах у 968 році. Тоді вона становила серйозну перешкоду для загарбників та була природним рубежем оборони Києва. А сьогодні вона в основному тече у колекторі, колись могутні води сковані бетонними берегами. Ба більше, ця річка визнана однією з найбрудніших в Україні. Як же так сталось?

В часи Київської Русі внаслідок заболоченої пойми, вода не замерзала навіть у сильні морози. Тому річка захищала стародавній Київ в півдня. У літописах 1135 року згадується, що князі Ольговичі разом з половецькими племенами намагались подолати Либідь. У IX-XII столітті річка була суднохідною, на березі стояли водяні млини, а у водах плавало багато риби. До речі либідські карасі були вельми популярними у місті. Тоді ширина річища була 1 км, глибина річки сягала 20 м. Либідь вбирала в себе багато джерел: Китаївський, Паньківський, Звіринець, Протасів Яр, Мокрий та велика кількість невеличких струмків.

У 1866-1870 роки почалось будівництво залізниці. Болотисту місцевість осушували. Через це річище річки обміліло. Проте у басейні ріки було багато ярів, повних піску та землі. Під час весняних повеней, та осінніх злив струмки повноводні струмки по цим ярам з несамовитою силою текли до річища ріки, викликаючи потопи та створюючи трясовини.

У 1908-1910 роках Либідь в ширину ще сягала 18 метрів. Саме тоді в районі залізничного депо побудували високі бутові стіни, що скували могутню річку.
В той самий час ріка почала становити серйозну загрозу здоров’ю містян. З будинків та підприємств постійно кидали сміття, зливали каналізаційні відходи. Заболочені ділянки стали розсадником малярії. Потрібно було негайно вживати заходів, щоб запобігти екологічній катастрофі в місті.

У 1936 році почалось будівництво Либідського колектору. За 50 років річка майже повністю була схована в бетонних стінах. Лишилось лише декілька невеликих ділянок на поверхні.

Сучасна Либідь має довжину 17 кілометрів. Витік знаходиться в районі бульвару Івана Лепсе. Далі річка протікає в крізь район Караваєві дачі в сторону залізничного вокзалу. Далі річище протікає паралельно залізниці повз палац «Україна», Володимирського ринку, через Деміївську площу і впадає в Дніпро в районі метро «Видубичі».
Отже, річка з легендарною назвою, колись небезпечна перешкода для ворогів, тепер тече, схована в каналізацію.

Автор: Марина Пєтушкова

Для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора