Секретна Феофанія. Як в Києві створювали одну з перших ЕОМ в світі

Уявіть своє життя без комп’ютера. Чи хоча б без телефону, що по суті, є портативним потужним комп’ютером. Завдяки цьому пристрою перед людиною відкривається цілий світ: робота, розваги, спілкування. А між тим прабабуся сучасного комп’ютера, Мала Електронна Обчислювальна Машина була створена саме в Києві.

Ця історія починається в 1945 році. Тоді президент Академії наук України Олександр Богомолець запропонував московському математику Сергію Лебедєву балотуватись в українські академіки. В родині вченого цю пропозицію сприйняли неоднозначно. Дружина, що працювала музикантом в оркестрі, була проти переїзду. А сам Лебедєв бачив в цьому рідкісний шанс. Тоді подружжя вирішило кинути жереб. В шапку поклали два папірці з назвами міст, перемішали їх і витягнули ту, де було написано Київ.

У віці 43-х років Сергій Олексійович родиною переїхав. Вони оселились в будинку на вул. Костельна, 15, що був побудований спеціально для видатних українських вчених. Далі історія стає ще цікавішою.
Формально математика запросили очолити Інститут Електротехніки, що займався питаннями стійкості електросистем. Проте насправді на робочому місці він проводив всього декілька годин на день. А потім службовий автомобіль віз його на околицю Києва, у Феофанію. Саме там в обставинах сурової секретності, на території колишнього монастиря, він виконував своє справжнє завдання. Група з дванадцяти науковців під керівництвом Лебедєва займалась створенням першої електронної обчислювальної машини. В якості лабораторії використовували двоповерхове приміщення колишнього монастирського готелю для паломників.

Осінню 1948 року створення першого комп’ютеру почалось. Згідно зі спогадами учасників проекту, всю теоретичну частину виконували вечорами вдома у керівника Сергія Лебедєва. Саме він придумав блок-схему МЕОМ, що використовується і в сучасній техніці. Електронна Обчислювальна Машина згідно з проектом мала в собі складові, що повинні були виконувати такі завдання: арифметичні приклади, запам’ятовування даних, керування процесами, ввід-вивід, а також прилад для підготовки та розшифровки інформації (з перфолент і перфокарт). Теоретична частина роботи була завершена до березня 1949 року.

Проте як би гарно не виглядали креслення на папері, справжнім викликом була практична реалізація проекту. Для нового приладу було виділено приміщення на першому поверсі лабораторії. МЕОМ займала цілу кімнату, її збирали 15 техніків та монтажників. Але дослідники не врахували, що шість тисяч розпечених електронних ламп перетворять кімнату на солярій. Довелось ученим розбирати частину стелі, щоб хоч трохи зменшити температуру в кімнаті.
В 1951 прилад почав працювати, він стабільно виконував комплексне тестове завдання. Можна було починати виконувати пробні реальні задачі.
Для випробувань була обрана балістична задача. Два математики, незалежно один від одного, склали вручну складну траєкторію польоту. Їх результати зійшлись. Тоді це ж завдання запропонували виконати МЕОМ. Спочатку результати машинного та ручного розрахунку сходились. Але на 8-му із 32 відрізків траєкторії комп’ютер видав дещо інше рішення, ніж математики.

Почались детальні перевірки. Спершу помилку шукали в самій програмі. Але не знайшли. Тоді почали перевіряти конструкцію приладу. Там теж нічого не знайшли. Тоді Сергій Лебедєв особисто вирішив перевірити розрахунок. Він вручну перевірив результати задачі до 9 знаку.
Наступного дня з його вуст прозвучала фраза «Не мучте машину – вона права. Не праві люди!». Виявилось, що математики помилились в одному і тому самому місці.
Таким чином МЕОМ офіційно була створена.
Наприкінці 1951 року до Феофанії приїхала комісія із Москви до тестування приладу. Три дні проходили перевірки. І нарешті 25 грудня 1951 року був підписаний акт про прийняття машини в експлуатацію. Створення революційного приладу тривало всього два роки.

Проте паралельно з дослідженнями у Феофанії, проводились аналогічні розробки в Кембриджі. І пальму першості у створенні ЕОМ все ж віддають британцям. Проте, слід враховувати, що професор Лебедєв використав принципово новий метод паралельної обробки слів, що застосовується і зараз.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора