Олександр Вертинський: сирота, крадій, наркоман, санітар, актор, композитор

Ім`я Олександра Вертинського відоме у всьому світі. Його виступи збирали повні зали в Америці, Австрії, Германії, Франції, Бельгії, Польщі, Румунії, Китаї. Та звісно в Росії.

А народився композитор в Києві 9 березня 1889 року. Його народження пов`язане із великим скандалом. Справа в тому, що хлопчик народився в результаті позашлюбного зв`язку батька з юною Євгенією Скалацькою. Більше того, маленький Саша був не першою дитиною, що з`явилась на світ в результаті цього союзу. В нього була старша сестра Надія. Микола Петрович Вертинський хотів одружитись із Євгенією, проте його законна дружина не погоджувалась на розлучення.

Отже, мати із дівчинкою жила окремо в будиночку на вулиці Володимирській. Згодом там народився Олександр. Коли хлопчику виповнилось 3 роки, його мати померла. Сестра лишилась жити з батьком, а його взяла на виховання тітка. Смерть коханої дуже вплинула на Миколу Петровича, він закинув всі справи та проводив багато часу біля її могили. В 1894 році Вертинський старший помер. Діти опинились в різних містах.

Хлопчик навчався в першій аристократичній гімназії разом з Михайлом Булгаковим та Костянтином Паустовським. Опікунша Сашка була жорстокою жінкою. Вона била племінника  за непослух. В результаті він закинув навчання і почав красти гроші. Юнак працював в Києво-Печерській лаврі і крав гроші, які паломники лишали на святих мощах. Одного разу його спіймали. Хлопця вигнали із гімназії, тітка жорстоко побила, а потім вигнала з дому.

Юний хуліган, тим не менш, дуже любив мистецтво. Він жваво цікавився театром та музикою. Але погана слава завадила йому співати в хорі, тай й акторський дебют виявився невдалим. Олександр ночував у парках та під`їздах. Працював продавцем, вантажником, коректором в типографії.

Щасливий випадок звів юнака з Софією Зелінською. Вона дружила з його матір`ю, а нині викладала в жіночій гімназії. Жінка взяла хлопця під своє крило. Він почав працювати журналістом та писати рецензії. В 18 років колишній безхатченко почав отримувати пристойні гонорари. В той самий час він дізнався, що сестра жива та мешкає в Москві. Саме туди і поїхав хлопець.

В 1912 році в фільмі І.Толстого роль ангела зіграв Олександр Вертинський. Картина мала успіх, і актор став частиною московської богеми. До речі, його сестра, теж працювала в театрі. Брат з сестрою захопились новим життям та почали вживати кокаїн. В 1914 році від передозування Надія померла. Це дуже вразило юнака, він пішов добровольцем на фронт.

Юнак працював санітаром, і під кінець служби в 1916 році він зробив більш ніж 35000 перев`язок.

Після війни Вертинський повернувся в театр мініатюр Арцибашевої. Саме там з`явився його номер «Пісеньки П’єро”, які і принесли Олександру славу. Творчість юнака змінилась. Після війни його пісні стали більш правдивими, змушували вірити та мріяти. Він давав багато концертів перед солдатами.

Потім була поїздка до Європи з новим паспортом. Юнак збирав повні зали у європейських столицях. Вертинський виступав і в ресторанах, і в маленьких кабаре.  За океаном, в Америці його виступи теж мали великий успіх.

Пізніше співак переїхав до Шанхаю. Там він зустрів свою дружину Лідію Циргваву. Вони зустрілись в шанхайському кабаре і одразу ж полюбили один  одного. Весною 1942 року в радянському посольстві в місті Токіо був зареєстрований шлюб між Олександром Вертинським та Лідією Циргавою. У них було дві чудові дочки, які згодом стали акторками.

Після повернення до Радянського Союзу Олександр продовжував концертну діяльність, його любили та слухали у всіх куточках країни.

Олександр помер 21 травня 1957 року від серцевого нападу. Йому було 68 років. Могила композитора знаходиться в Москві.

 

Автор: Марина Пєтушкова 

для Київ Інформ