Зараз зробити фотографію напрочуд просто. Для цього взагалі не треба прикладати зусиль. Проте сто років тому це була серйозна задача. Потрібно було завітати до фотоательє, витрачати час і кошти. Але результат того вартував.
З історією київської фотографії тісно пов’язаний будинок номер 23а по вулиці Прорізній, у центрі міста.
Цей 4-поверховий будинок привертає увагу. Він дещо відрізняється від сусідніх споруд. Фасади типові для стилю ренесанс. Є центральний ризаліт з двома боковими терасами. Фасад прикрашений карнизами, пілястрами, тинькованими мандриками та легкими колонами.
Сам дім має Г-подібне планування, під кутом до житлових приміщень були розташовані господарські служби. Раніше на кожному поверсі було по дві великі квартири.
Київське товариство фотографів-аматорів «Дагер»
Товариство фотографів-аматорів працювало в Києві з 1901 до 1917 років. Воно було відоме не лише в місті, але й на території всієї країни. Туди входили справжні метри фотографії, причому не лише фотографи, але й вчені, художники: В. Кульженко, М. Біляшівській, В. Менк, В. Орловський, В.Гудшон.
Чим же займалось товариство? Члени «Дагеру» здійснювали фотографічні експедиції. Під час них вони робили справжній портрет свого часу: фіксували на плівках архітектурні пам`ятки, історичні місцевості, людей, предмети побуту, вулиці. Роботи фотографів-аматорів були відзначені преміями на всесвітніх виставках.
Головою товариства був Микола Олександрович Щукін. А правління «Дагеру» знаходилось у 4-й квартирі в будинку 23а на Прорізній.
Завдяки цьому товариству Київ став одним із центрів європейської фотографії і навіть отримав у подарунок від найстарішого у світі Паризького фотографічного клубу бюст Луї Дагера.
«Гудшон і Губчевський»
З 1909 року у будинку працювало фотоательє, що було названо на честь двох талановитих фотографів «Гудшон і Губчевський». Обидва були членами товариства «Дагер», причому Олександр Губчевський став його очільником у 1913 році.
Про майстерність Губчевського говорить вже той факт, що саме він фотографував гостей під час банкета на честь германського імператора.
Німець Гудшон теж був фотографом. І за участь в першому Міжнародному конкурсі світлових картин у Києві він отримав диплом, а вже наступного разу – першу премію «золотий жетон».
До речі, саме в цьому ательє були зроблені фотографії членів Першого українського уряду у 1917 році.
Як склалася доля будинку?
У 1918 році там розміщалось управління Української залоги. Саме там, за наказом гетьмана Скоропадського почав формуватись штаб Збірного корпусу та Київська добровольча дружина. Туди входили добровольці без повноцінної військової освіти, які не мали права служити в кадровій армії.
Після радянської окупації Києва у будинку на Прорізній були квартири. Зокрема, у 30-х роках там жив Сандлер Оскар Аронович. Це композитор, що працював у київських театрах, писав музику для балету, кінофільмів.
Зараз дім на Прорізній 23 понівечений пластиковими вікнами та дверима, і вже нічого не нагадує про його цікаве минуле.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
