Байкове кладовище. Забуті склепи видатного Городецького

Владислав Городецький – найбільш оригінальний та екстравагантний київський архітектор. Його будинки дивують з першого погляду. Але крім добре відомих «Будинку з химерами», Караїмської кенаси, костелу святого Миколая, в Києві є ще споруди цього архітектурного генія.

На Байковому кладовищі вони закинуті, а в деяких з них зараз смiтники та “вбиральнi”.

Мавзолей Вітте

Цей величний склеп знаходиться на лютеранській частині Байкового. Його помітно здалеку, оскільки стоїть на найвищій точці пагорба. Колись на кладовищі не було дерев, і шпиль склепу гармонійно поєднувався зі шпилем костелу святого Миколая, авторства того ж Городецького.

Ця споруда збудована в готичному стилі: ті ж стрілчаті вікна, видовжений силует, висока стеля, вигнута в формі хреста.

Хто був Вітте достеменно не відомо. Справа в тому, що за словами дослідника творчості Городецького Дмитра Малакова, сто років тому в Києві мешкало декілька родин із таким прізвищем. І хто саме з них був похований в готичному склепі дізнатися неможливо, оскільки всі архіви Байкового кладовища за дорученням НКВС у 1941 році були спалені.

Зараз мавзолей Вітте у жалюгідному стані. Поховання там давно де немає, вікна, двері вибиті, стіни розписані тегами, шпиль зламаний, а сам склеп повільно руйнується.

Склеп Тишевичів

Ця споруда дуже нагадує Караїмську кенасу. Такий самий вхід, верхні карнизи, прикраси – цей склеп ніби молодший брат кенаси на вулиці Ярославів Вал.

Відомо, що Марія та Олександр Тишевичі мешкали в Києві на початку 20 століття. Олександр Костянтинович був лікарем–психіатром.

Склеп також занедбаний.

Мавзолей NN

За церквою Воскресіння височіє великий мавзолей. Він вражає навіть здалеку. Стрімкі стіни тягнуться до неба, але їх утримує плющ, що щедро розрісся. Дістатись склепу не просто. Навколо щільними рядами знаходяться могили. Тобто лишається або роздивлятись здалеку, або ходити по чужих похованнях.

Хто там був похований, знову ж таки невідомо. Радянські спецслужби добре попрацювали, щоб про володарів склепу не лишилось навіть згадки.

Чому вважається, що цей мавзолей спроектував саме Владислав Владиславович Городецький? Тому що його авторський стиль добре видно. Поряд з усипальницею стоять два скорботні янголи, решітка на вікнах виконана у стилі модерн, плавні лінії прикрас фасаду, видовжені вертикалі, високі вузькі вікна.

Мавзолей NN складає гнітюче враженне. Останній прихисток невідомої родини забутий, закинутий, осквернений.

Ім`я Владислава Городецького добре відоме не лише в Києві, але й у світі. І його творіннями ми щиро пишаємось. Але чомусь лише тими, що знаходяться в центрі міста.

А ці склепи, що теж є витворами архітектурного мистецтва, стали жертвами часу, вандалів, зрештою, байдужості.

Автор: Марина Пєтушкова 

Фото: Роман Пєтушков