Сумна історія столітнього козацького маєтку та пташиного зоопарку у середмісті Києва

Київ – це місто, що ховає безліч секретів і може зробити багато сюрпризів. Так, наприклад, на галасливій Лук`янівці, за кінотеатром «Київська Русь», між двома великими новобудовами сховався невеликий будиночок. І там раніше був унікальний пташиний зоопарк. Унікальний, навіть у світових масштабах.

Як все починалось

В першій половині XX сторіччя на Лук`янівці з`явилась нова вулиця. Вона так і називалась Нова-67. Пізніше її перейменували у Новоглибочицьку. У 1913 році з Чернігівської губернії приїхав козак на прізвище Руголь. Він придбав на цій вулиці невелику ділянку землі разом з будинком. Будову чоловік зніс, а на її місці побудував невелику садибу для своєї родини. Йшли роки, мінялась влада в місті. У 1973 році вулиця отримала нову назву на честь польського астронома і математика Миколи Коперніка. А родина козака все так і мешкала в сімейному маєтку. Згодом садиба перейшла у володіння до його сина, а потім до онука Юрія.

Він з родиною мешкає в будинку і сьогодні.

Створення зоопарку

Юрій Руголь з дитинства захоплювався птахами. Навіть намагався вступити до біологічного факультету. Однак, за порадою батьків, юнак став інженером. Але про мрію не забув. Більше 30 років тому він побудував вольєр  та придбав пару фазанів. Птахи згодом дали потомство.

У Юрія Руголя в 2002 році було біля 20 фазанів. В тому числі в маєтку жили рідкісні види птахів, завезені з Тібету.

Згодом на пташиному ринку чоловік познайомився з хлопцем, що продавав пару павичів. Покупців не знайшлось. Тож Юрій викупив птахів, віддавши за них всі свої заощадження. Самка загинула, а самець став повновладним членом пташиної зграї.

Пізніше володарю зоопарку принесли яйця пави. Він підклав їх під фазаниху. Згодом з`явились маленькі пташенята. У найкращі часи в приватному зоопарку нараховувалось 50 голів. Там були фазани, пави, журавлі, качки.

Загибель птахів та конфлікт з забудовниками

Дім та зоопарк Руголя був завжди відкритий для відвідувачів. Однак згодом прямо впритул до родинного маєтку побудували багато верхівку. Через будівництво будинок почав руйнуватись, в столітніх стінах з`явились тріщини.

 

За словами самого Юрія, перед початком будівництва, до нього звернулись керівники компанії-забудовника. Вони запропонували підписати контракт, згідно з яким забудовник бере на себе зобов`язання забезпечити благоустрій території приватного будинку та гарантує проведення ремонту за свій рахунок якщо там виникнуть пошкодження. Юрій Ругаль не мав іншого виходу, окрім як підписати цей договір.

Проте будівництво житлового будинку почалось лише через кілька років, керівництво забудовника змінилось і про договір «забули». Спершу зламали паркан, задавили 5 пташок. Коли володар садиби намагався їх зупинити, приїхали так звані «тітушки», доламали паркан і встановили свій – будівельний на території приватного будинку. Юрія та дружину побили.

Звернення до поліції не дали ніякого результату. До Юрія неодноразово приходили з погрозами. Котлован почали рити прямо у дворі садиби. На її дах згодом встановили металеві балки. Через це дах одразу почав просідати, з`явились тріщини в стінах.

Навколо маєтку регулярно чергували «тітушки». За словами Юрія, його родині було страшно виходити на вулицю.

Тоді він подав позов до суду. І будівельно-технічна експертиза довела, що садиба почала руйнуватись саме через зведення багато верхівки. Забудовник подав апеляцію, та програв її. Проте рішення суду ніхто не виконав, навіть балки із даху не прибрали.

Потрібно зазначити, що старовинна козацька садиба була визнана об’єктом культурної спадщини, тож до суду звернувся і департамент культури Київміськадміністрації.  Суд був виграний, але забудовник подав апеляцію.

І як раз напередодні апеляції, у березні 2017 року хтось підсипав отруйне зерно у двір маєтку. Птахи загинули. Інших загризли собаки, яких вночі пустили на територію. В результаті унікальний зоопарк був знищений. Із півсотні птахів лишилось пару павичів.

Сьогодні суди продовжуються.

Унікальний родинний маєток, побудований більш ніж сто років назад досі під загрозою.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

інші статті автора