В Радянському Союзі любили будувати масштабні, велетенські будівлі. Швидше – вище – сильніше. Це не лише спортивний девіз, алей ціла філософія, державна політика. Проте далеко не всі проекти були успішно реалізовані. І вже багато років в Києві пустує низка колись амбіційних, а зараз закинутих об’єктів. Одним із них є Льодовий стадіон на вулиці академіка Глушкова,9.
В середині 1970-х років Спорткомітет СРСР замовив проект критого стадіону в Києві. Там планувалось проводити тренування та ігри хокеїстів. Крім того, стадіон повинен був бути тренувальною базою для гімнастів, важкоатлетів, фехтувальників і лучників.
Архітекторами стали Г.Н Кислий, Е.Я. Кириченко, Ю.І. Сєрьогін. Загальна територія нового об’єкту склала 18 га. Проект передбачав трибуну для глядачів на 10 тисяч місць (з них 5 тисяч стоячих). Трибуна повинна була мати прямокутну форму з ажурними огорожами. На цокольному поверсі планували розмістити касовий вестибюль, адміністративні та технічні приміщення.
Приміщення для спортсменів повинні були знаходитись в окремому приміщенні. Покриття арени хотіли зробити синтетичним, по типу штучної трави. Це б дозволило протягом всього року проводити тренування та змагання з футболу, регбі та хокею на траві. Головна арена могла змінюватись залежно від потреб. Там планували проводити заняття з гімнастики, боксу, легкій та важкій атлетиці. Словом, Київ повинен був отримати обладнаний, сучасний спортивний комплекс.
Роботи почались в 1978 році. Звучали голосні заяви, обіцянки. Проте темпи будівництва були не настільки вражаючими. У 1986 році після аварії на ЧАЕС, фінансування проекту припинилось. Будівництво ледь жевріло. Ліквідація наслідків катастрофи була в пріоритеті.
Після розвалу СРСР роботи зупинились взагалі. Згідно з планами в 1993 році льодовий стадіон вже повинен був бути на фінальній стадії будівництва. Однак реальність була геть іншою. В 1996 році проект офіційно закрили, недобудова була закинута, а в’їзд на територію закрили.
На цьому історія покинутого радянського спортивного гіганта не закінчується. Замість хокеїстів, туди почали вчащати мисливці за кольоровими металами і мародери. До 2000 року винесли і продали все, що можна було. Вкрали не лише металеві конструкції, а й навіть відірвали плитку. Тоді нарешті київська влада доручила виділити охорону для об’єкта. Тоді льодовий стадіон представляв собою лише залізно бетонні конструкції під дахом.
В 2006 році міністр в справах сім’ї, молоді та спорту Ю. Павленко презентував проект «Олімпійського селища» вартістю 2 млрд гривень. В 2008 році навіть почали проводити певні роботи. Проте згодом проект заморозили.
У 2010 році ТОВ «Укрсоцбудінвест» взяв в оренду будівлю та прилеглу територію строком на 25 років. Там планувалось побудувати ТРЦ із спорткомплексом. В 2012 тодішній прем’єр – міністр Азаров теж обіцяв швидку реалізацію проекту. А у 2016 народний депутат Борис Береза пообіцяв повернути цю землю у власність киян. У 2017 році право оренди придбав бізнесмен Вагіф Алієв. Він також планує створити на базі спортивного об’єкта ТРЦ і спорткомплекс загальною площею 450 тисяч квадратних метрів.
У 2018 році в системі державних закупівель ProZorro оприлюднили проект щодо створення Національного тенісного центру на території «Льодового стадіону».
Доля велетенської недобудови досі остаточно не вирішена.
Автор: Марина Пєтушкова
Фото: Роман Пєтушков
Для ІНФОЛАЙФ
Цікавить комфортна жіноча білизна на кожен день? Сучасні бренди пропонують таке різноманіття, що голова йде…
Саме цього дня 98 років тому, 13 травня 1927го року, був заснований футбольний клуб «Динамо»…
Київ 1918 року з фотоархіву Українських січових стрільців Оригінальні ж фотонегативи зберігаються в архівах Українського…
Під час свого першого недільного звернення новообраний Папа Римський Лев XIV закликав до "тривалого та…
Міністерстві закордонних справ України нагадали, що Друга світова війна почалася з угоди нацистської Німеччини та…
Онлайн слоти - це найпопулярніший тип ігор в казино онлайн. Багато хто з гравців перемагає…