Північний міст, що з’єднує береги річок Дніпро та Десенка в певній мірі є унікальною спорудою. Це пам’ятник архітектури та справжній інженерний шедевр свого часу. На момент відкриття 3 грудня 1976 року, входив в 10-ту мостів світу з найдовшими прольотами.
Питання про будівництво нового мосту в Києві виникло одразу ж після того як перші потяги проїхали по мосту «Метро» до Дарницького району. У генеральному плані розвитку міста, що був прийнятий у 1966 році міст вже був передбачений.
Проектом керував інженер Георгій Борисович Фукс. В нього вже був досвід будівництва моста «Метро» і мостів через Десну та Неман.
Проектування почалось із завдання річкових служб. Воно полягало в тому, що річище Дніпра в районі Почайни потрібно було перекрити максимально довгим прольотом, для безпечного проходження довгих човнів. Для виконання цієї вимоги потрібно було побудувати проліт довжиною в 300 метрів. На території Радянського Союзу такого ще не будували.
Для підтримування гігантської конструкції була обрана вантова система з одним пілоном.
Є декілька особливостей, що вирізняють Північний міст серед інших споруд цього типу.
По-перше, всередині мосту є пустий бетонний пілон. По ньому, у випадку необхідності піднімається обслуговуючий персонал. Традиційно у мостах такого типу використовувалась залізобетонна плита. Проте, у Північному її замінили на металеву. Вона здатна прогинатись під вагою. Це було нововведення від київських інженерів.
Довгий проліт підтримують ванти. Це сукупність від 23 до 40 металевих канатів. А кожний канат, в свою чергу – це пучок із 91 оцинкованого дроту по 5 мм в діаметрі. Кожен вант може витримувати навантаження в 300 тонн, а загальна довжина вантових канатів складає 54,6 км. Цікавим був момент скручування вантів. Це робили не на виробництві, а прямо на будівельному майданчику. Річ у тім, що транспортувати таку конструкцію було практично неможливо. Тому робітники самотужки плели канати із дроту, а потім з’єднували їх в пучки, формуючи троси. Ванти потім закріплювали на 150-метровому бетонному пілоні.
Північний міст з’явився лише завдяки ентузіазму вчених та будівельників. Завдяки теоретико-практичним розробкам учених та їх сміливих рішеннях міст взагалі отримав шанс бути створеним А щодо будівельників? Роботи тривали протягом 5 років, в три зміни, при будь-якій погоді. Причому, що фінансування проекту було недостатнє та нерегулярне.
Відкриття мосту відбулось 3 грудня 1976 року. Щоб перевірити його надійність та міст загнали одночасно 150 вантажівок з піском. Таким чином він отримав навантаження тричі більше, ніж повинне бути при навантаженні. Головний інженер Георгій Фукс згадував, що водії їхали на випробування разом з родинами. Не обійшлось без ексцесів. Під час однієї з перевірок скоба, що зтягувала канати не витримала, і розкололась на дві половини. Одна з них впала в Дніпро, а інша (вагою 200 кг) – під ноги людям. Проте, на щастя, обійшлось без жертв.
• Довжина пілону мосту – 119 метрів.
• 5 листопада 1983 року була відкрита тролейбусна лінія, що з’єднує станцію метро «Почайна» та Воскресенку.
• Частина Малої «кільцевої» дороги.
• Загальна довжина складає 6 км.
• Складається з 5 ділянок: шляхопровід над проспектом Героїв Сталінграду, вантовий міст над Дніпром, дорога через Труханів острів та підземний перехід під нею, міст через Десенку, проспект Шухевича від Десенки до Братиславської вулиці.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
15 років від ідеї до реалізації 7 квітня 2009 року генеральний директор GSC Game World Сергій Григорович…
Не знаєш, що робити – затвердь чергову ядерну доктрину. Схоже, саме так мислять у путіна…
Президент України Володимир Зеленський презентував у Верховній Раді так званий план стійкості – внутрішні кроки,…
У ніч на 19 листопада, Україна вперше вдарила ATACMS по території Росії. Про це повідомляє…
За 1000 днів повномасшабної війни столиця сумарно пережила 1553 години повітряної тривоги За тисячу днів…
У ході перевірки Національної академії наук України виявили понад 100 га землі, які наукова установа…