Північний міст, що з’єднує береги річок Дніпро та Десенка в певній мірі є унікальною спорудою. Це пам’ятник архітектури та справжній інженерний шедевр свого часу. На момент відкриття 3 грудня 1976 року, входив в 10-ту мостів світу з найдовшими прольотами.
Питання про будівництво нового мосту в Києві виникло одразу ж після того як перші потяги проїхали по мосту «Метро» до Дарницького району. У генеральному плані розвитку міста, що був прийнятий у 1966 році міст вже був передбачений.
Проектом керував інженер Георгій Борисович Фукс. В нього вже був досвід будівництва моста «Метро» і мостів через Десну та Неман.
Проектування почалось із завдання річкових служб. Воно полягало в тому, що річище Дніпра в районі Почайни потрібно було перекрити максимально довгим прольотом, для безпечного проходження довгих човнів. Для виконання цієї вимоги потрібно було побудувати проліт довжиною в 300 метрів. На території Радянського Союзу такого ще не будували.
Для підтримування гігантської конструкції була обрана вантова система з одним пілоном.
Є декілька особливостей, що вирізняють Північний міст серед інших споруд цього типу.
По-перше, всередині мосту є пустий бетонний пілон. По ньому, у випадку необхідності піднімається обслуговуючий персонал. Традиційно у мостах такого типу використовувалась залізобетонна плита. Проте, у Північному її замінили на металеву. Вона здатна прогинатись під вагою. Це було нововведення від київських інженерів.
Довгий проліт підтримують ванти. Це сукупність від 23 до 40 металевих канатів. А кожний канат, в свою чергу – це пучок із 91 оцинкованого дроту по 5 мм в діаметрі. Кожен вант може витримувати навантаження в 300 тонн, а загальна довжина вантових канатів складає 54,6 км. Цікавим був момент скручування вантів. Це робили не на виробництві, а прямо на будівельному майданчику. Річ у тім, що транспортувати таку конструкцію було практично неможливо. Тому робітники самотужки плели канати із дроту, а потім з’єднували їх в пучки, формуючи троси. Ванти потім закріплювали на 150-метровому бетонному пілоні.
Північний міст з’явився лише завдяки ентузіазму вчених та будівельників. Завдяки теоретико-практичним розробкам учених та їх сміливих рішеннях міст взагалі отримав шанс бути створеним А щодо будівельників? Роботи тривали протягом 5 років, в три зміни, при будь-якій погоді. Причому, що фінансування проекту було недостатнє та нерегулярне.
Відкриття мосту відбулось 3 грудня 1976 року. Щоб перевірити його надійність та міст загнали одночасно 150 вантажівок з піском. Таким чином він отримав навантаження тричі більше, ніж повинне бути при навантаженні. Головний інженер Георгій Фукс згадував, що водії їхали на випробування разом з родинами. Не обійшлось без ексцесів. Під час однієї з перевірок скоба, що зтягувала канати не витримала, і розкололась на дві половини. Одна з них впала в Дніпро, а інша (вагою 200 кг) – під ноги людям. Проте, на щастя, обійшлось без жертв.
• Довжина пілону мосту – 119 метрів.
• 5 листопада 1983 року була відкрита тролейбусна лінія, що з’єднує станцію метро «Почайна» та Воскресенку.
• Частина Малої «кільцевої» дороги.
• Загальна довжина складає 6 км.
• Складається з 5 ділянок: шляхопровід над проспектом Героїв Сталінграду, вантовий міст над Дніпром, дорога через Труханів острів та підземний перехід під нею, міст через Десенку, проспект Шухевича від Десенки до Братиславської вулиці.
Автор: Марина Пєтушкова
для ІНФОЛАЙФ
Українські традиції завжди супроводжувалися їжею, котра часто опинялася в центрі обрядів і традицій. От, приміром,…
Цього тижня, 10-15 лютого, у столиці запланували традиційні продуктові ярмарки. Про це інформує Департамент промисловості та розвитку…
США вперше поставлять зріджений природний газ до України через так званий Вертикальний коридор. Про це…
Головна редакторка культурного відділу британського видання The Guardian Шарлотта Гіґґінс написала книгу під назвою Ukrainian Lessons («Уроки української»), присвячену…
Європейські посадовці з питань безпеки вважають, що два російські космічні апарати «Луч-1» і «Луч-2» перехоплювали…
Міністерство культури передало у безоплатне користування монастирській громаді Православної церкви України (ПЦУ) два корпуси на…