Історія головної спортивної арени країни

12 серпня 1923 року в Києві пройшли перші змагання першої Олімпіади Київської області. Місцем проведення став “Червоний стадіон ім. Троцького”. Пізніше цей стадіон стане відомим під назвою “НСК “Олімпійський”.

Проект спортивної арени розробив архітектор Л.І. Пильвинський. Він вдало використав місцевий рельєф, схили Черепанової гори виступали в якості південної та східної трибун. А північна та західна були побудовані з уламків будинків, засипаних землею. Ім’я Троцького в назві стадіону було лише один рік.

Спортивна арена поступово змінювалась. В 1924 році було перебудовано футбольне поле розміром 120х70 метрів. Навколо зовнішнього периметра побудували бігові доріжки, з’явились роздягальні та душові кімнати.

І вже з 1925 року Червоний стадіон став приймати як матчі місцевого, так і міжнародного значення. Так в 1929 році саме там пройшов перший міжнародний матч “Динамо” з робітничою збірною Нижньої Австрії.

В 1934 році Київ став столицею УССР. Місто потребувало більшого, зручнішого стадіону. Тому в 1935 році був проведений конкурс проектів вдосконалення спортивної арени. Переміг Михайло Гречина.
Згідно з його задуму “Український республіканський стадіон” повинен був бути третім за величиною в Радянському Союзі.

Будівництво розпочалось в 1936 році. Це був грандіозний проект. Виймались кубометри землі, завозились інженерні споруди. Східні трибуни повторювали обриси Черепанової гори. А західні містили адміністративний комплекс, в тому числі урядову трибуну, готель, спортивні зали та господарчі приміщення. Роботи тривали 5 років.

Нарешті з’явилась велична спортивна арена з трибунами для глядачів, фізкультурний комплекс з роздягальнями, судівськими кімнатами та медичними кабінетами. На трибуни вели широкі сходи із червоного граніту. Кленова алея проходила навколо всіх 36 секторів стадіону. Поряд побудували майданчики для волейболу, тенісу, баскетболу. На горі з’явились альтанки для відпочинку.
За планом головний вхід повинен був бути прикрашений 22 колонами, проте через нестачу коштів ії так і не поставили.

Урочисте відкриття Республіканського стадіону ім. М.С. Хрущова було заплановано на 21 червня 1941 року. На жаль, ця дата відома іншою подією.

19 вересня 1941 року Київ був окупований. Під час війни стадіон не бомбардували, були лише випадкові попадання снарядів. Річ у тому, що там розміщувались війська, як німецькі, так і радянські. Під час відступу, загарбники вивезли ажурні вхідні ворота, вікна та двері, зруйнували водопровід, освітлення, радіомережу.

Тому після звільнення міста, стадіон довелось відновлювати. І вже 25 червня 1944 року нарешті відбулось відкриття відновленої спортивної арени. Причому, відбувся саме той матч, який був запланований на літо 1941 року.

Не дивлячись на нестачу фінансування, до 1949 року було повністю відновлено футбольне поле, навколо нього з’явилась бігова доріжка шириною 10 метрів. Трибуни нараховували 38 секторів, стадіон був розрахований на 47 756 сидячих місць. На початку 50-х років з’явилось дерев’яне табло. Літом 1954 року завершилось будівництво головного фасаду стадіону – колонади зі службовим входом. А в 1956 році були встановлені чотири 45-метрові металеві башти з 320 прожекторами загальною яскравістю освітлення на 500 люкс. Завдяки цьому з’явилась можливість проводити матчі ввечері.

1962 рік був важливим в історії стадіону. Він змінив назву на “Центральний стадіон”. Було встановлене нове електронне табло.

Друга генеральна реконструкція була почата в 1966 році. В основі проекту лежало спорудження другого ярусу трибун, змонтованого вперше в світі на оригінальних залізобетонних двоконсольних ригелях. Чаша трибун була розрахована на 100 062 місця. Крім того, був побудований репортерський комплекс над верхнім ярусом західної трибуни, а також з’явився трамплін для стрибків у воду.

Третій раз капітальний ремонт розпочався в 1977 році. Приводом послужила Олімпіада-80. Цього разу була вдосконалена дренажна система поля, а ґрунт повністю замінили й засіяли травою. На східній трибуні була встановлена чаша для олімпійського вогню. Тоді ж на території комплексу були побудовані ще два футбольних поля, майданчик для метання диску, ядра, спису та молоту, новий унікальний трамплін, що мав вантову конструкцію.

20-27 липня 1980 року Республіканський стадіон бравучасть в Олімпіаді-80. На ньому пройшли футбольні матчі учасників ігор: команд Алжиру, Іраку, Іспанії, Коста-Ріки, ГДР, Сирії та Фінляндії.

В 1996 році, вже в незалежній Україні, стадіон отримав назву “НСК “Олімпійський”. До речі, у 2001 році на стадіоні був встановлений рекорд відвідуваності матчів чемпіонату України по футболу. На матч “Динамо” -“Шахтар” прийшло подивитись 73 950 глядачів. Цей рекорд нині не може бути побитий, оскільки після останньої реконструкції місткість “Олімпійського” зменшилась до 70 050 місць.

Підготовка стадіону до турніру Євро 2012 була масштабною. Роботи виконувало німецьке архітектурне бюро GMP von Gerkan, Marg und Partner. Як було зазначено вище, кількість сидячих місць зменшилась коштом розширення проходів, VIP-лож, місць для людей з обмеженими можливостями. Над трибунами з’явився навіс, що покриває всі 100% місць. Вона має унікальну вантову систему покриття, виготовлена із надміцного матеріалу, що витримує температуру до 260 градусів. Конструкція містить прозорі купола, що забезпечують освітлення арени. Загальна площа мембранного покриття складає 48 000 кв. м. Щоб встановити стелю 160 кранів працювали протягом 10 днів.
З березня 2011 року на території “НСК “Олімпійський” немає інших спортивних об’єктів, крім футбольного поля.

Офіційно стадіон був відкритий 8 жовтня 2011 року. Він отримав найвищий статус від УЄФА. Вже 11 листопада 2011 року був проведений перший матч на відновленій спортивній арені. Це була зустріч збірних команд України та Германії, що закінчився з рахунком 3:3.

Під час Євро-2012 на стадіоні пройшло 5 матчів. У 2018 році саме “НСК “Олімпійський” був обраний місцем проведення фіналу Ліги чемпіонів УЕФА 2018. 26 травня “Реал Мадрид” переміг “Ліверпуль” з рахунком 3:1.

Крім спортивних заходів, стадіон часто використовується для проведення концертів зірок світового рівня. У 2012 році на “Олімпійському” співала Madonna, RHCP та Kasabian. У 2013 відбувся концерт групи Depeche Mode. Двічі, у 2014 та 2016 році повний стадіон збирала група “Океан Ельзи”. За підрахунками, концерт у 2016 році відвідало від 90 до 100 тисяч людей, що є абсолютним рекордом в історії України. У 2016 році стадіон став місцем проведення фестивалю UPark, де виступили RHCP, Muse, Hurts, Nothing but Thieves, My Vitriol, The Kills.

 

Автор: Марина Пєтушкова 

для Київ Інформ