Ляльковий будиночок на Банковій: від маєтку цукорного магната до обителі письменників

Будинок письменників України, Ляльковий будиночок, маєток Лібермана – все це різні назви однієї будівлі за адресою вул. Банкова,2. Він має не лише розкішні інтер’єри але й вельми буремну історію. Проте, почнемо з самого початку. 

В 1879 році колишній очільник міста Санкт-Петербурга Федір Трєпов замовив архітектору Володимиру Ніколаєву будинок. Це повинен бути видовищний маєток з левами та античними колонами. Ніколаєв виконав замовлення, і будинок під номером 2 став прикрасою Банкової вулиці. Проте Трєпов не жив в ньому, а здавав в аренду.

На початку 90-х років ХІХ століття маєток придбав цукровий магнат Києва Сімха Ліберман. Він замовив архітектору Ніколаєву реконструкцію будинку. Бо ж вдома повинно бути зручно. В результаті з’явилось ліве крило будівлі, пандус для під’їзду карет, центральний вестибюль з парадною драбиною, і добудований фасад. В цілому, Сімха Ліберман отримав той будинок, який можна побачити й сьогодні.

Другий поверх був спланований у відповідності до потреб родини. В лівому крилі було 4 дитячі, кімнати для прислуги, ванна кімната, спальня. В центрі розмістились їдальня, буфет, будуар, приймальня. В правому крилі були гостьова кімната, зал та кабінет. Зала на першому поверсі мала вихід до літньої тераси в невеличкому саду.

До наших днів збереглась колишня їдальня родини. Наразі там розмістився Секретаріат Будинку письменників. Стеля прикрашена вишуканою ліпниною, стіни з дубовими панелями, печі, декоровані коричневим кафелем – все це залишилось від перших володарів маєтку. Також збереглись 17 кафельних печей, частину з яких виготовила Київська фабрика Иософата Анджейовського. На решітці драбини у вестибюлі можна побачити ковані ініціали Сімхи Лібермана.

Через те, що володар маєтку був юдейського віросповідання, на території була побудована власна молитовня. Осінню юдеї святкують Суккот. За обрядом вони повинні тиждень жити в курені та молитись під зірковим небом. Щоб слідувати традиціям, в одному з приміщень на другому поверсі була розсувна стеля. У цьому ж приміщенні відспівали після смерті самого Лібермана.

Родина цукорного магната володіла будинком до 1918 року. В буремні революційні роки його конфіскували. В розкішному маєтку розмістився штаб контррозвідки.
У 1920 році там знаходилась військова цензура штабу Київського військового округу.
Через 10 років, з 1930 року маєток Лібермана перетворився на дитячий садок та ясла імені Н. Крупської для дітей безробітних. Але дітлахи недовго панували у будинку. Вже в 1939 році його перетворили на міський будинок пропаганди та агітації імені Сталіна. В 1952-1953 році призначення будівлі знов змінилось. Там розмістився Комітет по справах мистецтва при Раді Міністрів СССР.

З 1953 року в будинку панують письменники. Там працювали Максим Рильський і Павло Загребельний, писала перші твори Ліна Костенко, працював Іван Драч. Сьогодні стіни маєтку прикрашені портретами класиків української літератури. На першому поверсі Будинку письменників знаходиться кінотеатр. За чутками, в радянські часи там влаштовувались таємні покази заборонених фільмів. Це один із небагатьох старовинних будинків, де збереглось оригінальне внутрішнє оздоблення.

Будинок Лібермана можна відвідати, якщо записатись на екскурсію. Гостям покажуть розкішні інтер’єри та розкажуть всі таємниці маєтку.

Автор: Марина Пєтушкова 

для Київ Інформ