Сумна історія палацу барона Штейнгеля

Багато хто чув про замок барона Штейнгеля. І, багато хто думає, що бачив його. Ну, дійсно, будівлю за адресою вул. Ярославів Вал,1 важко не помітити. Проте це один із найбільш помилкових київських міфів. Справжній палац барона Штейнгеля знаходився абсолютно в іншому місці. Увага, це буде історія з сумним кінцем.

Якби ви в кінці XIX сторіччя гуляли по вулиці Бульварно-Кудрявська,то неодмінно б помітили величний палац в неоготичному стилі, а поряд затишний, доглянутий парк з алеями, клумбами, озерцем на якому плавали чорні лебеді.

Цей маєток належав нащадку старовинного дворянського роду барону Рудольфу Штейнгелю. В 1877 року барон викупив звичайний 2-х поверховий будинок і перетворив його на справжній палац. По старовинному звичаю, коли володар маєтку був вдома над будинком майорів прапор. Проте значно частіше він був спущений. Тому що Рудольф Штейгель вельми рідко бував в Києві. Справа в тому, що він займався будівництвом Балтійської та Московсько-Курської залізниці. Барон був не лише талановитим інженером, але й вправним фермером. За часів його життя, справи в маєтку йшли блискуче. В парку росло більш ніж 200 фруктових дерев, це був ніби заміський будинок в серці Києва.

Проте повернімося до будинку. Його фасад виходив на Бульварно-Кудрявську. Від вулиці його відділяв вишуканий паркан з башнями на кордонах маєтку. Біля воріт розміщувалась сторожка садівника. З тильної сторони знаходився 3-поверховий корпус для персоналу. На першому поверсі були стайні. Ці дві будівлі сполучались одна з одною завдяки переходу. Інтер`єр маєтку був виконаний в стилі модного тоді неоренесансу.

Рудольф Штейнгель помер в 1892 році. Маєток успадкували його сини. В 1910 році його придбав лікар Михайло Лапінський. Він перетворив палац на фізіотерапевтичний санаторій. Це був прогресивний медичний заклад. Там вперше практикували лікування за допомогою різноманітних видів гідропроцедур та електротерапію. Саме в “Кудрявському санаторії”, як тоді називали це місце, був розроблений перший прототип джакузі. Поряд з санаторієм Лапінський побудував багатоповерховий прибутковий будинок в стилі готичного палацу. Михайло Лапінський виїхав за кордон після Жовтневої революціїї.

А маєток барона був націоналізований. З 1927 року там знаходився Київський психоневрологічний диспансер, в часи другої світової – госпіталь. А пізніше – психіатричний санаторій.

В 1952 році маєток віддали під керівництво Інституту травматології та ортопедії. Причому в 70-ті роки від нього залишився лише спомин. Будівлю “розрізали” – найдавнішу частину зруйнували, а посередині побудували типовий радянський корпус.

За ним сховався привид колишньої величі. Напівзруйнована будівля все ще приваблює погляд, проте крізь колись розкішні балкони вже проросли дерева.

Автор: Марина Пєтушкова 

для Київ Інформ