Путін боїться замаху та перевороту, заходи з його безпеки посилені, між російськими силовиками наростає конфлікт

В останні місяці Федеральна служба охорони (ФСО) Росії, яка охороняє високопосадовців, різко посилила безпеку президента РФ Путіна.

Як пише Financial Times, він проводить більше часу в підземних бункерах, займаючись мікроменеджментом війни, і дистанціювався від цивільних справ.

“Шок від операції «Павутина» з використанням українських безпілотників досі відчувається”, – сказала Financial Times людина, знайома з Путіним. За словами іншого співрозмовника FT в оточенні Путіна, побоювання щодо безпеки додатково посилилися після захоплення США лідера Венесуели Ніколаса Мадуро в січні цього року.

Тому ФСО ще більше посилила суворі заходи безпеки, Путін скоротив свої візити, а перевірки безпеки для людей, які зустрічаються з ним особисто, були ще більше посилені, повідомило джерело, близьке до європейської розвідки.

Співробітникам найближчого оточення президента, включаючи кухарів, фотографів та охоронців, заборонено користуватися громадським транспортом та мобільними телефонами чи пристроями з доступом до Інтернету поблизу нього. У їхніх помешканнях встановлені системи спостереження.

Люди в Росії, які знають Путіна, заявили FT, що нещодавні відключення інтернету в Москві також принаймні частково пов’язані з його безпекою та захистом від дронів.

Також Путін та його родина перестали відвідувати свої резиденції в Московській області та на Валдаї, президент РФ проводить більше часу в бункерах, зокрема в Краснодарському краї на півдні Росії, працюючи звідти протягом кількох тижнів, тоді як російські державні ЗМІ використовують попередньо записані відео, щоб створити враження нормального робочого графіку.

Президент щодня проводить зустрічі з військовими чиновниками, зосереджуючись на оперативних деталях, таких як бойові дії навколо невеликих українських населених пунктів, що переходять з рук в руки. Натомість посадовці, не пов’язані з війною, зазвичай отримують аудієнцію лише раз на кілька тижнів або місяців.

“Путін витрачає 70% свого часу на ведення війни, а решту 30% – на зустрічі [з кимось на кшталт] президента Індонезії або на вирішення питань економіки”, – сказала одна людина, яка його знає, додавши, що єдиний спосіб отримати більше доступу – це “більше займатися війною.

Російське видання “Важные истории”, у свою чергу, стверджує, що отримало звіт розвідки однієї з країн Європейського союзу про реальний стан справ у Кремлі та стан Володимира Путіна. Цей документ передало джерело, близьке до спецслужби, яка склала звіт.

Ось повний текст документа:

“Кремль у стані підвищеної тривоги

З початку березня 2026 року Кремль і Володимир Путін стурбовані витоком чутливої інформації, а також ризиком змови або спроби перевороту проти президента Росії. Зокрема, він побоюється використання безпілотників для можливого замаху з боку представників російської політичної еліти.

Посилення заходів безпеки навколо президента Росії

У зв’язку з цим Федеральна служба охорони (ФСО), основним завданням якої є забезпечення фізичного захисту вищих посадових осіб російської держави, значно посилила заходи безпеки навколо Володимира Путіна:

• в адміністрації президента відвідувачі проходять два рівні перевірки, включаючи повний огляд співробітниками ФСО;
• ФСО суттєво скоротила список місць, які регулярно відвідує президент; ні він, ні його родина більше не бувають у своїх звичних резиденціях у Підмосков’ї та на Валдаї;
• з початку війни в Україні Путін часто переховується в модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарському краї, де може працювати тижнями, тоді як російські ЗМІ продовжують використовувати заздалегідь підготовлені відеоматеріали;
• цього року не було організовано жодної поїздки на військову інфраструктуру, на відміну від частих візитів у 2025 році;
• в окремих районах Москви періодично вимикаються комунікаційні мережі;
• співробітники ФСО проводять масштабні перевірки з використанням кінологічних підрозділів, а також розміщуються вздовж Москви-ріки, готові реагувати на можливі атаки безпілотників;
• ФСО тепер контролює та погоджує будь-які інформаційні чи медійні публікації за участю президента, спираючись на секретний президентський указ;
• співробітникам, які працюють поруч із Путіним, тепер заборонено користуватися мобільними телефонами; вони зобов’язані використовувати пристрої без доступу до інтернету;
• цим співробітникам також заборонено користуватися громадським транспортом – вони пересуваються виключно на транспорті ФСО; у будинках кухарів, фотографів та охоронців встановлено системи спостереження.

Сергій Шойгу розглядається як потенційний фактор дестабілізації

Сергій Шойгу, колишній міністр оборони і з травня 2024 року – секретар Ради безпеки Російської Федерації, який зберігає значний вплив у військовому командуванні, асоціюється з ризиком спроби держперевороту.

Арешт його колишнього першого заступника, Руслана Цалікова, 5 березня 2026 року розглядається як порушення неформальних гарантій безпеки для еліт, що послаблює позиції Шойгу і підвищує ймовірність того, що він сам може стати об’єктом кримінального переслідування.

Зростання напруженості між силовими структурами

Тема фізичної безпеки керівників (офіцерів) ЗС РФ викликала зростання напруженості між представниками російських силових структур.

Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року начальник Генерального штабу Валерій Герасимов запропонував Володимиру Путіну скликати засідання постійних членів Ради безпеки для обговорення ситуації. Однак Путін віддав перевагу більш вузькій нараді, що відбулася 25 грудня 2025 року, наступного дня після нового нападу на російських силовиків, що стався на тому ж місці, що й вбивство Сарварова.

Під час цієї наради представники силових структур, так звані силовики, перекладали один на одного відповідальність за недоліки системи забезпечення безпеки, що проявилися у світлі атак українських служб. Підкресливши, що ці атаки викликають страх і дезорганізацію в лавах ЗС РФ, Валерій Герасимов різко дорікнув своїм колегам зі спецслужб за нездатність передбачити їх. Начальник Генштабу також нарікав на нестачу людських ресурсів для фізичного захисту офіцерів у тилу і привернув увагу президента до цього питання.

Директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, своєю чергою, виправдовувався, наголошуючи на неможливості системного попередження нападів. Він дорікнув міністру оборони РФ у відсутності в рамках його відомства спецпідрозділу, який займався б фізичним захистом вищих керівників – за прикладом інших силових структур.

Директор Росгвардії Віктор Золотов, своєю чергою, нагадав, що наявні в його розпорядженні ресурси не можуть виділятися на захист офіцерів Міністерства оборони. Він також адресував Герасимову рекомендації щодо оперативної безпеки для офіцерського складу МО, чим викликав гнів начальника Генштабу.

На завершення цієї напруженої наради Володимир Путін закликав учасників до спокою, запропонувавши змінити формат обговорення. Він зобов’язав учасників зустрічі протягом тижня надіслати йому свої пропозиції щодо вирішення обговорюваних проблем.

Посилення заходів безпеки десяти високопоставлених російських генералів

Після наради Володимир Путін зустрівся з директором Федеральної служби охорони (ФСО) Дмитром Кочнєвим, чиє першочергове завдання полягає у забезпеченні фізичної безпеки вищих керівників держави. Було вирішено змінити внутрішній регламент ФСО, розширивши список осіб, що перебувають під посиленим захистом цього відомства.

Раніше такий захист поширювався лише на самого Валерія Герасимова. Тепер же до числа осіб, що перебувають під посиленою охороною, було додано десять високопоставлених генералів, зокрема трьох заступників начальника Генерального штабу. Рішення Володимира Путіна, ухвалене за запитом Генштабу, демонструє політичну вагу Валерія Герасимова, якому вдалося досягти успіху в цьому “арбітражі”, тоді як іншим силовим структурам досі не вдавалося домогтися розширення мандата ФСО у своїх інтересах.

Список генералів, на яких було поширено захист ФСО:

• генерал-полковник Микола Богдановський, перший заступник начальника Генерального штабу;
• генерал-полковник Сергій Істраков, заступник начальника Генерального штабу;
• генерал-полковник Олексій Кім, заступник начальника Генерального штабу;
• генерал-полковник Сергій Рудський, начальник Головного оперативного управління Генерального штабу;
• генерал-полковник Віктор Позніхір, перший заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу;
• генерал-лейтенант Станіслав Гаджимагомедов, начальник Національного центру управління обороною (НЦУО РФ);
• адмірал Ігор Костюков, начальник Головного розвідувального управління (ГРУ);
• генерал-полковник Володимир Зарудницький, начальник Військової академії Генерального штабу;
• генерал-полковник Олександр Чайко;
• генерал-полковник Михайло Мізінцев”.

Одразу кілька джерел “Важных историй” також підтвердили зростання страху Путіна щодо змови чи спроби перевороту. Про це говорять не лише посилені заходи безпеки навколо Кремля та інших місць, де буває російський президент, а й деякі непрямі ознаки.

Наприклад, чинний співробітник ФСБ розповів виданню, що його підрозділу стало набагато важче отримувати дозвіл на прослуховування в рамках неполітичних кримінальних справ, тому що “всю техніку переорієнтували на прослуховування уряду та інших органів влади”.

Про крайній ступінь страху Путіна перед замахом чи змовою побічно говорить і той факт, що цього року жоден депутат Держдуми не отримав запрошення на парад 9 травня на Червоній площі.

Джерело