Старовинні дерев`яні будинки особливо цінні. Так як дерево у боротьбі з часом приречене на поразку. В Києві до наших днів збереглось декілька маєтків з цього матеріалу. І один з них знаходиться в самому серці столиці – на Володимирській вулиці.
Дім, що сховався у затінку каштанів, називають «Будинком князів Трубецьких». Чому така назва і яка історія маєтку?
Насправді цей дім був збудований на замовлення Олександра Семеновича Анненкова. Причому розмір садиби поміщика був вражаючим. Анненков володів ділянкою землі від сучасної Андріївської церкви до перехрестя з Великою Житомирською. І ця споруда знаходилась на червоній лінії. Тобто створювати якийсь дуже екстравагантний, незвичний фасад було заборонено. Міська забудова повинна відповідати високим стандартам. Тож при проектуванні будівлі був використаний один з класичних варіантів фасаду. У 1856 році син Олександра Семеновича продав частину своєї садиби надвірному раднику Боніфацію Васильовичу Климовичу. І тоді в будинку з`явились два симетричних крила.
А у 1867 році маєток придбала Єлизавета Іванівна Трубецька. Ось ми і наблизились до розгадки таємниці назви будинку. Єлизавета Іванівна, уроджена Лукашевич, була дочкою очільника дворянства Золотоношського повіту Київської губернії. Вона вийшла заміж за камер-юнкера князя Петра Олександровича Трубецького.
Приділимо трошки більше уваги родоводу родини Трубецьких. Вони мали норов і досить бунтівну вдачу. Батько Олександра Петровича був полковником лейб-гвардії Семенівського полку і у 1820 році його перевели до Києва. А вже через п’ять років за військовим був встановлений секретний нагляд. Просто він дозволяв собі сміливі, навіть нахабні слова в адресу імператора Російської Імперії. Не варто забувати і про родинні зв`язки. Його брат Сергій Петрович Трубецький був очільником декабристів.
Ось такий зв`язок цього будинку з антиурядовими революціонерами. А назва будівлі була така, тому що до 1898 року єдиної зрозумілої нумерації будинків в Києві не було. Тож адреси формувались по прізвищу володарів нерухомості.
Але «дім князів Трубецьких» має не стільки історичне, скільки археологічне значення. Ще у 1870-х роках Трубецькі знайшли на території садиби залишки старовинної споруди. Виявилось, що це ротонда, яка була збудована ще у XII столітті. Це були часи київського князя Святослава II. Зовнішній діаметр ротонди становить 20 м. У 1970-х роках нарешті було досліджено маєток князів Трубецьких. Команда археологів під керівництвом Олександра Боровського та Петра Толочко провела розкопки. Був розкопаний фундамент ротонди, а також залишки язичницького капища, що датується X століттям.
Враховуючи місцезнаходження знахідок, археологи зробили висновок, що ротонда була культовою спорудою. І цілком вірогідно, що вона використовувалась як місце для урочистих і важливих зустрічей. Зараз на місці ротонди – спортивний майданчик школи номер 25. А у маєтку князів Трубецьких – підрозділ Інституту археології НАН України.
Автор: Марина Пєтушкова для КиївІнформ
Український виробник озброєння Fire Point повідомив, що минулого тижня провів перше льотне випробування свого протиракетного…
Прибирання приватного будинку суттєво відрізняється від квартирного клінінгу - більша площа, часто кілька поверхів, гараж,…
У віце-президента Національної академії медичних наук Ігоря Луріна, який розглядається як кандидат на посаду директора…
Як зрозуміти, що клапани двигуна потребують чистки Впускні клапани відповідають за правильне надходження повітря до…
Цього тижня, з 2 до 7 червня, у столиці триватимуть сезонні ярмарки. Про це інформують…
Якщо у VW Golf V або VW Golf VI потрібно замінити оригінальне VW-радіо на сучасну…