Отримавши рахунки на оплату комунальних послуг за травень та червень, багато киян здивувалися новій графі у блоці з оплати “Теплової енергії”.
Про те, що це за нова цифра у платіжці “Апострофу” роз’яснили у комунальному підприємстві “Київтеплоенерго”.
За інформацією підприємства, новий рядок з’явився ще з грудня 2021 року у комунальних платіжках за листопад, згідно зі змінами урядової Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг № 315.
“Це оплата теплової енергії, яку будинок споживає для роботи внутрішньої системи гарячого водопостачання та сушки для рушників. Її розмір залежить від типу та інженерної конструкції системи гарячого водопостачання (ГВП) і в травні становить у середньому 46,5 грн у Києві”, – пояснили в прес-службі -службі КП.
Варто зазначити, що нарахування провадиться для всіх будинків міста, обладнаних системою ГВП, та рахунки виставляються протягом усього року, коли надається послуга гарячого водопостачання. Ймовірно, що в опалювальний період нараховані суми у блоці “Теплова енергія” (ЦО) не викликали питань, навіть якщо там були додаткові рядки і українці сприймали це як черговий поділ загального тарифу на опалення. Але коли нарахування продовжилося після опалювального сезону, це обурило споживачів комунальних послуг.
За словами директора СП “Енергозбут” КП “Київтеплоенерго” Костянтина Лопатіна, до листопада 2021 року додаткові витрати теплової енергії, пов’язані із забезпеченням системи гарячого водопостачання багатоквартирного будинку, не враховувалися в платіжках, хоча лічильники ці витрати фіксували.
“Ми повинні розуміти, що для того, щоб забезпечити функціонування системи ГВП, крім підігріву води, що безпосередньо використовується споживачами в точках водорозбору, необхідно проводити постійно додаткове нагрівання води для того, щоб забезпечити нормативну температуру в точках водорозбору та функціонування рушникосушителів. Ці втрати теплової енергії в окремих випадках набагато перевищували нормативні витрати теплової енергії, які віднімаються з питомої теплоємності води”, – розповів Лопатін.
Він пояснив, що за стандартним нормативом для підігріву 1 куб. м холодної води в опалювальний сезон необхідно 0,049 Гкал, а в період, що не опалюється, – 0,039 Гкал.
“Але, якщо дивитися по факту, у будинках, де встановлені лічильники теплової енергії на системі ГВП, витрати теплової енергії набагато більші”, – пояснив директор СП “Енергозбут”.
Лопатін також зазначив, що раніше дані витрати теплової енергії включалися до загальних витрат на централізоване опалення, а в міжопалювальний сезон вони не нараховувалися, незважаючи на те, що лічильник витрати фіксував. Проте методологічний підхід, що діяв раніше, не давав можливості яким-небудь чином враховувати це в платіжках.
“Саме тому з листопада 2021 року запрацювала нова методика №315, затверджена Мінрегіонрозвитку, яка передбачає поділ та додавання до платіжних документів саме цієї величини. Це нова категорія платежу. І оскільки йдеться саме про теплові витрати, новий рядок знаходиться у відповідному розділі у платіжці”, – резюмував він.
У 1912 році Київ отримав свій перший хмарочос — грандіозну споруду Лева Гінзбурга. Будівля висотою…
Попри складні воєнні часи, Україна впевнено тримає курс на діджиталізацію, демонструючи результати, що справді вражають.…
15 років від ідеї до реалізації 7 квітня 2009 року генеральний директор GSC Game World Сергій Григорович…
Не знаєш, що робити – затвердь чергову ядерну доктрину. Схоже, саме так мислять у путіна…
Президент України Володимир Зеленський презентував у Верховній Раді так званий план стійкості – внутрішні кроки,…
У ніч на 19 листопада, Україна вперше вдарила ATACMS по території Росії. Про це повідомляє…