Проект знесення хрущовок: де, як саме, та що отримають мешканці

У Києві планують знесення хрущовок у декількох районах столиці: розмови про реконструкцію старих будинків велися давно, й ось з’явився попередній проєкт, повідомляє київський сайт новин.

Знесення хрущовок у Києві: адреси

У Київській міській адміністрації вирішили дати зелене світло проєкту реновації застарілого житла. Згідно з останніми даними, приблизно 70% київських будинків, побудованих за часів Хрущова, перебувають в аварійному стані. Це стосується передусім конструкцій і інженерії.

Саме тому Департамент містобудування та архітектури спільно з комунальним об’єднанням «Інститут генерального плану міста Києва» вирішили не зволікати і представили проєкт.

Зносити хрущовки, за даними ЗМІ, мають намір насамперед у житловому масиві Лісовий у Деснянському районі на вулицях Братиславській, Мілютенка, Шолом-Алейхема та Лісовому проспекті. Жителям обіцяють обмін з еквівалентом 1,5 квартири в нових будинках. Ці вулиці зазначені в Генплані. Однак багато хрущовок у поганому стані є й у Солом’янському, Святошинському, Шевченківському та Голосіївському районах.

До слова, перевірити статус свого будинку (ступінь аварійності, проведені й заплановані ремонти, конструктивні параметри та інше) можна на сайті Інформаційно-аналітичної системи управління житловим фондом міста Києва.

Проєкт знесення хрущовок у Києві: які є варіанти

Коли йдеться про старий житловий фонд, завжди є три варіанти: знесення, реновація та реконструкція.

У першому випадку будинки зносять дочиста, а на їхньому місці споруджують нові будівлі, включно з об’єктами інфраструктури, громадськими просторами, об’єктами для дозвілля, прокладають комунікації.
Це дорого, вимагає витрат на прокладання комунікацій і створення соціально-побутових об’єктів: шкіл, лікарень, садочків тощо.

Для реконструкції хрущовок у Києві шляхом тотальної реновації районів потрібна буде участь міста, тобто механізм державно-приватного партнерства.

Потребуватиметься або фінансова, або адміністративна участь: надати преференції забудовнику зі сплати оренди на землю, домовитися з монополістами щодо комунікацій, відстежити відсутність корупційних ям під час погодження документації тощо.

Окремо, звісно, потрібно проконтролювати делікатне юридичне питання із мешканцями й виступити гарантом того, що їхні права не будуть ущемлені, простежити, що питання комфортного тимчасового проживання, а також їхнього подальшого вступу в права власності в новому будинку розв’язані.

Варіант реконструкції на противагу плану «хрущовки під знесення» – це спроба зліпити з того, що є, новий будинок. Це можливо лише в тому разі, якщо стан будівель не є аварійним. Києву здебільшого таке не підходить: будинки зносилися, деякі мають явні дефекти, які складно усунути.

Знесення хрущовок у Києві: що отримають мешканці будинків

Жителям київських хрущовок, запланованих під знесення, публічно пообіцяли нерухомість у будинках, збудованих на місці старих.

Процедура є такою: мешканець будинку підписує угоду із забудовником, який займатиметься реконструкцією хрущовок, у якій чітко прописано, що кількість кімнат буде не меншою, ніж у старому будинку.

Мер Кличко пообіцяв відселення з коефіцієнтом 1,5 квартири. Однак погодитися на знесення хрущовок у Києві мають 100% мешканців будинку, інакше реконструкція не зможе розпочатися.

Тож місцевій владі та забудовникам-добровольцям доведеться добре попрацювати з масами: через недовіру й відсутність ухваленого механізму, прописаного в законі України про знесення та реконструкцію старого житла, люди не надто прагнуть брати участь у проєкті, пов’язаному зі знесенням хрущовок.

Законопроєкт про знесення та реконструкцію старого житла, який розробив і представив Мінрегіон, перебуває на стадії обговорення. Зараз саме час вносити пропозиції, зміни та поправки. Поки є час щось змінити. Бо питань дійсно вистачає: щодо відсотка згоди мешканців, механізму відселення, захисту прав власників, залучення забудовника-інвестора, а також сприяння йому з боку влади в рамках повноважень.

Коли саме активно почнуть зносити хрущовки, поки незрозуміло, адже для цього потрібно провести тендер, знайти інвестора, заручитися підтримкою жителів, підписати всі документи, підготувати проєкт, погодити дозвільну документацію тощо.

Нагадаємо, оголошений тендер на будівництво другого виходу з метро “Вокзальна“.